Дії 23

1 Павло подивився уважно на Синедріон та сказав: «Брати, до цього дня я жив перед Богом із добрим сумлінням».

Paul, les regards fixés sur le Sanhédrin, dit: " Mes frères, je me suis conduit devant Dieu jusqu'à ce jour dans toute la droiture d'une bonne conscience... "

2 Тут первосвященник Ананія наказав тим, хто стояв біля нього, ударити його по вустах.

Le grand prêtre Ananie ordonna à ses satellites de le frapper sur la bouche.

3 Тоді Павло промовив до нього: ―Бог тебе вдарить, стіно побілена! Ти сидиш тут, аби судити мене за Законом, але сам, всупереч Закону, наказуєш мене вдарити!

Alors Paul lui dit: " Certainement, Dieu te frappera, muraille blanchie! Tu sièges ici pour me juger selon la Loi, et, au mépris de la Loi, tu ordonnes qu'on me frappe! "

4 Ті, що стояли біля нього, сказали: ―Ти ображаєш Божого первосвященника?

Les assistants dirent: " Tu outrages le grand-prêtre de Dieu! "

5 Павло відповів: ―Брати, я не знав, що він первосвященник. Бо написано: «Керівника народу твого не злослов».

Paul répondit: " Je ne savais pas, mes frères, qu'il fût grand-prêtre; car il est écrit: Tu ne proféreras pas d'injure contre un chef de ton peuple. "

6 Знаючи, що одна частина з них – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у Синедріоні: ―Брати, я фарисей, син фарисея, і мене судять за надію у воскресіння з мертвих!

Paul, sachant qu'une partie de l'assemblée était composée de Sadducéens et l'autre de Pharisiens, s'écria dans le Sanhédrin: " Mes frères, je suis Pharisien, fils de Pharisiens; c'est à cause de l'espérance en la résurrection des morts que je suis mis en jugement. "

7 Коли він це сказав, між фарисеями та садукеями виникла незгода, і натовп розділився;

Dès qu'il eut prononcé ces paroles, il s'éleva une discussion entre les Pharisiens et les Sadducéens, et l'assemblée se divisa.

8 бо садукеї кажуть, що немає воскресіння з мертвих, ні ангелів, ні духів. Фарисеї ж визнають усе це.

Car les Sadducéens disent qu'il n'y a point de résurrection, ni d'ange et d'esprit, tandis que les Pharisiens affirment l'un et l'autre.

9 Здійнявся великий крик, деякі книжники з фарисейської сторони піднялися й рішуче сказали: «Ми не знаходимо нічого поганого в цій людині! Може, і справді якийсь дух або ангел говорив до нього?»

Il y eut donc une bruyante agitation, et quelques Scribes du parti des Pharisiens, s'étant levés, engagèrent un vif débat, et dirent: " Nous ne trouvons rien à reprendre en cet homme; si un esprit ou un ange lui avait parlé?... "

10 Колотнеча ставала дедалі більшою; і Трибун, боячись, щоб вони не розірвали Павла, наказав воїнам зійти, забрати його з-поміж них і відвести у фортецю.

Comme la discorde allait croissant, le tribun, craignant que Paul ne fût mis en pièces par eux, ordonna à des soldats de descendre pour l'enlever du milieu d'eux et de le ramener dans la forteresse.

11 Наступної ночі Господь став перед Павлом та промовив: «Будь сміливим! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так будеш свідчити і в Римі».

La nuit suivante, le Seigneur apparut à Paul et lui dit: " Courage! De même que tu as rendu témoignage de moi dans Jérusalem, il faut aussi que tu me rendes témoignage dans Rome. "

12 Коли настав день, деякі юдеї зібрались і заприсягнулися, що не їстимуть і не питимуть, поки не вб’ють Павла.

Dès que le jour parut, les Juifs ourdirent un complot et jurèrent avec des imprécations contre eux-mêmes, de ne manger ni boire jusqu'à ce qu'ils eussent tué Paul.

13 Тих, хто дав клятву, було більше сорока [людей].

Il y en avait plus de quarante qui s'étaient engagés dans cette conjuration.

14 Вони пішли до первосвященника та старійшин і сказали: «Ми зв’язали себе клятвою не їсти, поки не вб’ємо Павла.

Ils allèrent trouver le prince des prêtres et les Anciens et dirent: " Nous avons solennellement juré de ne prendre aucune nourriture que nous n'ayons tué Paul.

15 Тепер ви та Синедріон скажіть Трибуну привести його до вас, начебто ви бажаєте докладніше розглянути його справу. Ми ж будемо готові й, перш ніж він наблизиться, ми вб’ємо його».

Vous donc, maintenant, adressez-vous avec le Sanhédrin au tribun, pour qu'il l'amène devant vous, comme si vous vouliez examiner plus à fond sa cause; et nous, nous sommes prêts à le tuer pendant le trajet. "

16 Але про цю змову довідався син Павлової сестри. Він пішов до фортеці та повідомив Павлові.

Le fils de la sœur de Paul ayant eu connaissance du complot, accourut à la forteresse et en donna avis à Paul.

17 Тоді Павло покликав одного із сотників та сказав: «Відведи цього юнака до Трибуна, він має йому щось сказати».

Celui-ci appela un des centurions et lui dit: " Mène ce jeune homme vers le tribun, car il a quelque chose à lui révéler. "

18 Той відвів його до Трибуна й сказав: ―В’язень Павло покликав мене й просив привести цього юнака до тебе. Він має щось тобі сказати.

Le centurion, prenant le jeune homme avec lui, le mena au tribun et dit: " Le prisonnier Paul m'a prié de t'amener ce jeune homme qui a quelque chose à te dire. "

19 Трибун узяв його за руку та, відвівши набік, спитав: ―Що ти маєш мені сказати?

Le tribun le prit par la main, et l'ayant tiré à part, il lui demanda: " Qu'as-tu à me communiquer? "

20 [Юнак] сказав: ―Юдеї змовилися, що проситимуть тебе завтра привести Павла до Синедріону, нібито бажають більш докладно допитати його.

Il répondit: " Les Juifs sont convenus de te prier de faire demain comparaître Paul devant le Sanhédrin, sous le prétexte d'examiner plus à fond sa cause.

21 Але ти не слухай їх, тому що більше сорока людей підстерігають його. Вони поклялися не їсти й не пити, поки не вб’ють його. І тепер вони готові й чекають від тебе розпорядження.

Ne les écoute pas, car plus de quarante d'entre eux lui dressent des embûches, et se sont engagés, avec des imprécations contre eux-mêmes, à ne manger ni boire avant qu'ils ne l'aient tué. Ils sont tout prêts et n'attendent que ton ordre. "

22 Трибун відпустив юнака, наказавши йому: ―Нікому не говори про те, що сказав мені.

Le tribun renvoya ce jeune homme, après lui avoir recommandé de ne dire à personne qu'il lui avait fait ce rapport.

23 Потім покликав двох сотників і наказав їм: «Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті стрільців, щоб о третій годині ночі йти до Кесарії.

Et ayant appelé deux centurions, il leur dit: " Tenez prêts, dès la troisième heure de la nuit, deux cents soldats avec soixante-dix cavaliers et deux cents lanciers, pour aller jusqu'à Césarée.

24 Приведіть коней і для Павла, щоб він був у безпеці доставлений до намісника Фелікса».

Préparez aussi des chevaux pour y faire monter Paul, afin de le conduire sain et sauf au gouverneur Félix. "

25 Він написав листа такого змісту:

Il avait écrit une lettre ainsi conçue:

26 «Клавдій Лісій до поважного намісника Фелікса. Вітання!

" Claude Lysias, au très excellent gouverneur Félix, salut.

27 Цього чоловіка схопили юдеї і вже збиралися вбити. Але, довідавшись, що він римський громадянин, я прийшов разом із воїнами й визволив його.

Les Juifs s'étaient saisis de cet homme et allaient le tuer, lorsque je survins avec des soldats et l'arrachai de leurs mains, ayant appris qu'il était Romain.

28 Бажаючи дізнатися причину його обвинувачення, привів його до їхнього Синедріону.

Voulant savoir de quel crime ils l'accusaient, je le menai devant leur assemblée,

29 Я виявив, що обвинувачення пов’язане з їхнім Законом, але немає нічого, що заслуговувало б на смерть або ланцюги.

et je trouvai qu'il était accusé au sujet de questions relatives à leur loi, mais n'avait commis aucun crime qui méritât la mort ou la prison.

30 Коли мені повідомили про змову проти нього, я відразу надіслав його до тебе, наказавши й обвинувачам оскаржити його перед тобою. Будь здоровий!»

Informé que les Juifs lui dressaient des embûches, je te l'ai immédiatement envoyé, en faisant savoir à ses accusateurs qu'ils eussent à s'expliquer devant toi à son sujet. [Adieu.] "

31 Отже, воїни, згідно з наказом, взяли Павла й вночі привели в Антипатриду.

Les soldats ayant donc pris Paul, selon l'ordre qu'ils avaient reçu, le conduisirent pendant la nuit à Antipatris.

32 Наступного дня, залишивши вершників, щоб ішли з ним далі, воїни повернулися до фортеці.

Le lendemain, laissant les cavaliers poursuivre la route avec le prisonnier, ils retournèrent à la forteresse.

33 Коли [вершники] прийшли до Кесарії, то, передавши листа наміснику, поставили Павла перед ним.

Arrivés à Césarée, les cavaliers remirent la lettre au gouverneur et lui présentèrent Paul.

34 [Намісник], прочитавши листа, спитав [Павла], з якої він провінції. Дізнавшись, що він із Килікії,

Le gouverneur, après avoir lu la lettre, demanda de quelle province était Paul, et apprenant qu'il était de Cilicie:

35 сказав: «Я тебе послухаю, коли прийдуть ті, хто тебе обвинувачує». І наказав стерегти його в преторії Ірода.

" Je t'entendrai, dit-il, quand tes accusateurs seront venus. " Et il ordonna de le garder dans le prétoire d'Hérode.