Дії 22
1 «Брати та батьки! Послухайте тепер моє виправдання перед вами».
Hmaunawngha hoi a nupanaw, atu kai ni ka dei e lawk kahawicalah thai awh haw telah a dei navah,
2 Почувши, що він говорить єврейською, вони ще більше притихли. [Павло] сказав:
Hebru lawk hoi a dei e a thai awh navah hoe cing ati awh.
3 «Я юдей! Народився в Тарсі в Килікії, але виховувався в цьому місті, біля ніг Гамалиїла, навчений докладно Закону батьків [наших], ревнитель Бога, як і всі ви сьогодні.
Pawl ni kai teh Cilicia ram Tarshish kho dawk ka khe e, Judah tami buet touh lah ka o. Hatei hete kho dawk ka roung teh, Gamaliel kut rahim vah mintoenaw e phung lawk hah kacaicalah ka kamtu niteh, sahnin nangmouh pueng Cathut hanelah na lung a tang awh e patetlah kai hai ka lung a tang van.
4 Я переслідував до смерті послідовників цього Шляху, зв’язував та кидав у в’язницю чоловіків та жінок.
Kai ni hete lam ka dawn e napui tongpa tet hoeh, ka pâkhi teh thongim thung ka pakhum teh, a due han ditouh ouk ka rektap toe.
5 Свідки цього – первосвященник та всі старійшини, від яких я отримував листи до братів із Дамаска, щоб піти та привести до Єрусалима зв’язаними тих, хто там був, для покарання.
Hot patetlah vaihma kacue koehoi kamtawng teh, kacuenaw pueng teh, kai koe lah koung na kampangkhai awh. Kai ni hai ahnimanaw koe ca ka la teh, Damaskas kho e kaawm e, hote phung lah kâen e naw hah man vaiteh rektap hanelah Jerusalem hoi Damaskas lah ka cei.
6 І сталося, коли я вже наближався до Дамаска, приблизно опівдні, навколо мене раптом засяяло велике світло з неба.
Hatei Damaskas kho teng ka pha nah, kanîthun e tueng navah, kalvan hoi puenghoi ka ang e ni kai pet na kalup lah pheng a tue.
7 Я впав на землю й почув голос, який казав мені: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?“
Hahoi kai teh talai ka rawp teh, Sawl Sawl nang ni bangdawk maw, kai hah na rektap vaw telah na dei pouh e lawk ka thai.
8 Я спитав: „Хто Ти, Господи?“Він відповів: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш“.
Kai ni yah, Bawipa, nang teh apimaw telah ka pacei torei teh, kai teh nang ni na rektap e Nazareth kho e Jisuh doeh, telah na ti pouh.
9 Ті, що були зі мною, бачили світло, але не розуміли голосу Того, Хто промовляв.
Kai hoi rei kaawm e naw ni angnae a hmu awh eiteh kai hanlah a dei e lawk teh thai awh hoeh.
10 Я запитав: „Господи, що мені робити?“Господь сказав: „Підведися та йди в Дамаск. Там тобі буде сказано все, що тобі призначено робити“.
Kai ni hai Bawipa, bang mouh ka sak han ka ti pouh navah, Bawipa ni thaw nateh Damaskas kho cet haw. Hawvah na sak hane kai ni na dei pouh han na ti pouh.
11 Ті, що були зі мною, за руки привели мене в Дамаск, тому що я осліп від того яскравого світла.
Kai teh hote angnae bahu ni na tue torei teh ka mit a dawn toung dawkvah, rei kaawm e naw ni Damaskas kho na hrawi awh.
12 Чоловік, на ім’я Ананія, благочестивий за Законом, про якого добре свідчили всі юдеї, що мешкали там,
Hatnavah Cathut ka bari e Damaskas kho e min kamthang e Judah tami Ananias ni,
13 прийшов до мене й, ставши поруч, сказав: „Брате Савле, прозрій!“І тієї ж миті я побачив його.
kai koe a tho teh ka teng a kangdue. Ka nawngha Sawl na mit ang seh ati navah ka mit a ang.
14 Він сказав: „Бог наших батьків обрав тебе, щоб ти пізнав Його волю, побачив Праведного та почув голос із Його вуст.
Ahni ni mintoenaw e Cathut ngainae panue sak hanlah thoseh, tamikalan hmu thai nahane thoseh, ahnie lawk dei pouh hane thoseh, nang teh sut na hmoun toe.
15 Ти будеш перед усіма людьми Йому свідком того, що бачив та чув.
Nang teh na hmu e hoi na thai e pueng tami pueng e hmalah kapanuekkhaikung lah na o han a ti.
16 І тепер чому ти зволікаєш? Встань, прийми хрещення та обмий свої гріхи, прикликавши Його ім’я!“
Bangkongmaw atu rap na o. Thaw nateh Bawipa min kaw haw. Baptisma coe haw, na yonnae pâsu haw na ti pouh.
17 Коли я повернувся в Єрусалим і молився в Храмі, мені було видіння.
Hathnukkhu Jerusalem vah bout ka tho teh, bawkim thung ka ratoum lahun nah ka pouknae a mawm teh, Bawipa hah ka hmu.
18 Я побачив Господа, Який казав мені: „Поспіши та скоріше вийди з Єрусалима, тому що не приймуть твого свідчення про Мене“.
Bawipa ni kai hoi kâkuen e lawkpanuesaknae hah taminaw ni a dâw awh hoeh han dawkvah, Jerusalem vah rap awm laipalah karang tâcawt leih na ti pouh.
19 Я відповів: „Господи, вони знають, що я кидав їх у в’язницю та бив у синагогах тих, хто вірив у Тебе.
Kai nihaiyah, Bawipa Sinakok buet touh hoi buet touh koe ka cei teh nang na kayuemnaw ka theituk teh thawng ka pabo e a panue awh.
20 Коли проливалася кров Твого свідка Стефана, я стояв там, і схвалював це, і охороняв одяг тих, хто вбивав його“.
Nang kampangkhai lah kaawm e Stiven hah a thei awh navah kai kama roeroe raw hnâbo lahoi ka sak teh, kathetnaw e khohna ka ring pouh kung lah ka o.
21 Тоді Господь промовив до мене: „Іди, бо Я пошлю тебе далеко до язичників“».
Hateiteh, Bawipa ni, Cet leih, ramhlanae koe kaawm e Jentelnaw koe kai ni na patoun han telah kai koe na ti pouh, telah a dei.
22 Натовп слухав Павла до цих слів, але тут вони почали кричати: «Геть такого із землі! Йому не слід жити!»
Het totouh a dei e a thai pouh teh, hot patet e tami hah talai van hring hanelah kamcu hoeh, thet awh titeh lawk kacaipounglah a hram awh.
23 Вони кричали, скидали одяг та кидали пил у повітря.
Taminaw niyah hottelah a hramki awh teh, a khohnanaw hah a kahek awh teh, vaiphu kahlun lah a kahei awh
24 Тоді Трибун звелів відвести Павла до фортеці; він наказав бичувати та допитати його, щоб дізнатися, з якої підстави вони так на нього кричали.
Rom ransabawi kalen ni taminaw hah a kaw sak teh, ransaim thung kâen sak hanlah kâ a poe. Taminaw pueng ni bangkongmaw ahni hah telah a taran awh teh, telah a hram awh tie panue hane a ngai dawkvah, ruitaboung hoi hem vaiteh akungkhei hanelah kâ a poe.
25 Але коли прив’язали його ременями, Павло сказав сотникові, що стояв поруч: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»
Ahni teh phaivuenrui hoi a katek awh hnukkhu, a teng kangdout e ransabawi hanlah nangmouh ni Rom tami buet touh heh akungkhei laipalah hemnae kâ na tawn a maw telah a pacei.
26 Почувши це, сотник пішов до Трибуна й сказав йому: «Що ти хочеш зробити? Цей чоловік – римський громадянин».
Ransabawi ni hote lawk hah a thai toteh ransabawi kalen koe a cei teh, nang bangtelamaw ti han. Ahni ni kai teh Rom tami doeh na ti pouh.
27 Трибун прийшов до Павла та спитав: ―Скажи мені, ти римський громадянин? Він відповів: ―Так.
Hahoi ransabawi kalen e teh Pawl koe a tho teh, kai koe na dei pouh haw, nang teh Rom tami na maw telah a pacei toteh ue a atipouh.
28 Трибун сказав: ―Я придбав це громадянство за чималу суму грошей. Павло ж відповів: ―А я народився [римлянином].
Ransabawi kalen e ni kai teh, Rom tami lah o nahanelah tangka moikapap poe laihoi doeh ka o thai atipouh navah, Pawl ni, kai teh Rom tami lah ka khe atipouh.
29 Ті, що мали його допитати, негайно відійшли від нього. Трибун дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина.
Hatdawkvah ahni akungkhei hane naw teh ahni koehoi karanglah a kâkhoe awh. Ransabawi kalen ni hai Pawl heh Rom tami lah ao e hah a panue toteh a pâkhi e hah a taki.
30 Наступного дня, бажаючи дізнатися достеменно, чому юдеї звинувачують його, Трибун розв’язав його та наказав, щоб зібралися первосвященники й весь Синедріон. Потім він увів Павла та поставив перед ними.
Atangtho vah ransabawi teh Judahnaw ni yon a pen awh e hah kamcengcairalah a panue han a ngai dawkvah, Pawl kateknae rathap hanelah kâ a poe. Vaihma kalennaw hoi lawkcengkungnaw pueng a kamkhueng sak. Pawl hah a kaw awh teh, ahnimae hmalah a kangdue sak awh.
