Дії 14

1 В Іконії Павло та Варнава увійшли також в юдейську синагогу та говорили так [переконливо], що багато юдеїв та греків увірувало.

2 Ті ж юдеї, які відмовилися повірити, підбурили та роз’ятрили душі язичників проти братів.

3 Однак [Павло та Варнава] залишалися там досить довго. Вони сміливо говорили про Господа, Який свідчив про Слово благодаті, роблячи чудеса та знамення через їхні руки.

4 Мешканці міста розділилися: одні підтримували юдеїв, а інші – апостолів.

5 Язичники та юдеї разом із керівниками задумали закидати їх камінням.

6 Дізнавшись про це, [Павло та Варнава] втекли до міст Лікаонії – Лістри, Дервії та околиць,

7 де продовжували проповідувати Добру Звістку.

8 У Лістрі сидів безсилий чоловік, який ніколи не ходив, тому що був калікою від народження.

9 Він слухав, як говорив Павло. Поглянувши на нього уважно й побачивши, що той має віру для зцілення,

10 [Павло] голосно промовив: «Встань прямо на ноги!» Той піднявся й почав ходити.

11 Люди, побачивши, що зробив Павло, почали голосно говорити лікаонською: «Боги до нас зійшли в людській подобі!»

12 Вони назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, оскільки він був головним у промові.

13 Жрець Зевса, храм якого був перед містом, привів биків із вінками до воріт, бажаючи разом із народом принести жертву.

14 Коли апостоли Варнава та Павло почули про це, то роздерли свій одяг, кинулися до натовпу та закричали:

15 «Люди, навіщо ви це робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми звіщаємо вам Добру Звістку, щоб ви відвернулися від цих марнот до живого Бога, Який створив небеса, землю, море й усе, що в них.

16 У минулому Він дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,

17 хоч і не залишав їх без свідоцтва про Себе, роблячи добро, даючи дощі з неба та врожайні часи, наповняючи їжею й радощами серця ваші».

18 І, говорячи це, ледве переконали народ, щоб не приносили їм жертви.

19 Однак деякі юдеї, які прийшли з Антіохії та Іконії, схилили натовп [на свій бік]. Вони побили Павла камінням та виволікли його за місто, думаючи, що він уже помер.

20 Але коли учні зібралися навколо нього, він піднявся та повернувся в місто. Наступного дня він разом із Варнавою вирушив у Дервію.

21 У цьому місті вони проповідували Добру Звістку й набули чимало учнів. Потім повернулися до Лістри, Іконії та Антіохії.

22 [Павло та Варнава] зміцнювали душі учнів, закликаючи їх продовжувати твердо вірити, та [навчали], що через великі скорботи нам треба увійти в Царство Боже.

23 Вони обрали пресвітерів для кожної церкви й постом та молитвою передали їх Господеві, в Якого увірували.

24 Далі, пройшовши Пісідію, [Павло та Варнава] прийшли до Памфілії.

25 Звістивши Слово в Пергії, прийшли до Атталії.

26 Звідти відпливли до Антіохії, де були передані благодаті Божій для справи, яку виконали.

27 Повернувшись, вони скликали всю церкву та розповіли, як багато Бог зробив через них і як Він відчинив для язичників двері віри.

28 Вони залишалися з учнями чимало часу.