Дії 14
1 В Іконії Павло та Варнава увійшли також в юдейську синагогу та говорили так [переконливо], що багато юдеїв та греків увірувало.
In Iconium, they entered together into the synagogue of the Jews, and so spoke that a great multitude both of Jews and of Greeks believed.
2 Ті ж юдеї, які відмовилися повірити, підбурили та роз’ятрили душі язичників проти братів.
But the disbelieving Jews stirred up and embittered the souls of the Gentiles against the brothers.
3 Однак [Павло та Варнава] залишалися там досить довго. Вони сміливо говорили про Господа, Який свідчив про Слово благодаті, роблячи чудеса та знамення через їхні руки.
Therefore they stayed there a long time, speaking boldly in the Lord, who testified to the word of his grace, granting signs and wonders to be done by their hands.
4 Мешканці міста розділилися: одні підтримували юдеїв, а інші – апостолів.
But the multitude of the city was divided. Part sided with the Jews and part with the apostles.
5 Язичники та юдеї разом із керівниками задумали закидати їх камінням.
When some of both the Gentiles and the Jews, with their rulers, made a violent attempt to mistreat and stone them,
6 Дізнавшись про це, [Павло та Варнава] втекли до міст Лікаонії – Лістри, Дервії та околиць,
they became aware of it and fled to the cities of Lycaonia, Lystra, Derbe, and the surrounding region.
7 де продовжували проповідувати Добру Звістку.
There they preached the Good News.
8 У Лістрі сидів безсилий чоловік, який ніколи не ходив, тому що був калікою від народження.
At Lystra a certain man sat, impotent in his feet, a cripple from his mother’s womb, who never had walked.
9 Він слухав, як говорив Павло. Поглянувши на нього уважно й побачивши, що той має віру для зцілення,
He was listening to Paul speaking, who, fastening eyes on him and seeing that he had faith to be made whole,
10 [Павло] голосно промовив: «Встань прямо на ноги!» Той піднявся й почав ходити.
said with a loud voice, “Stand upright on your feet!” He leaped up and walked.
11 Люди, побачивши, що зробив Павло, почали голосно говорити лікаонською: «Боги до нас зійшли в людській подобі!»
When the multitude saw what Paul had done, they lifted up their voice, saying in the language of Lycaonia, “The gods have come down to us in the likeness of men!”
12 Вони назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, оскільки він був головним у промові.
They called Barnabas “Jupiter”, and Paul “Mercury”, because he was the chief speaker.
13 Жрець Зевса, храм якого був перед містом, привів биків із вінками до воріт, бажаючи разом із народом принести жертву.
The priest of Jupiter, whose temple was in front of their city, brought oxen and garlands to the gates, and would have made a sacrifice along with the multitudes.
14 Коли апостоли Варнава та Павло почули про це, то роздерли свій одяг, кинулися до натовпу та закричали:
But when the apostles, Barnabas and Paul, heard of it, they tore their clothes and sprang into the multitude, crying out,
15 «Люди, навіщо ви це робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми звіщаємо вам Добру Звістку, щоб ви відвернулися від цих марнот до живого Бога, Який створив небеса, землю, море й усе, що в них.
“Men, why are you doing these things? We also are men of the same nature as you, and bring you good news, that you should turn from these vain things to the living God, who made the sky, the earth, the sea, and all that is in them;
16 У минулому Він дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,
who in the generations gone by allowed all the nations to walk in their own ways.
17 хоч і не залишав їх без свідоцтва про Себе, роблячи добро, даючи дощі з неба та врожайні часи, наповняючи їжею й радощами серця ваші».
Yet he didn’t leave himself without witness, in that he did good and gave you rains from the sky and fruitful seasons, filling our hearts with food and gladness.”
18 І, говорячи це, ледве переконали народ, щоб не приносили їм жертви.
Even saying these things, they hardly stopped the multitudes from making a sacrifice to them.
19 Однак деякі юдеї, які прийшли з Антіохії та Іконії, схилили натовп [на свій бік]. Вони побили Павла камінням та виволікли його за місто, думаючи, що він уже помер.
But some Jews from Antioch and Iconium came there, and having persuaded the multitudes, they stoned Paul and dragged him out of the city, supposing that he was dead.
20 Але коли учні зібралися навколо нього, він піднявся та повернувся в місто. Наступного дня він разом із Варнавою вирушив у Дервію.
But as the disciples stood around him, he rose up, and entered into the city. On the next day he went out with Barnabas to Derbe.
21 У цьому місті вони проповідували Добру Звістку й набули чимало учнів. Потім повернулися до Лістри, Іконії та Антіохії.
When they had preached the Good News to that city and had made many disciples, they returned to Lystra, Iconium, and Antioch,
22 [Павло та Варнава] зміцнювали душі учнів, закликаючи їх продовжувати твердо вірити, та [навчали], що через великі скорботи нам треба увійти в Царство Боже.
strengthening the souls of the disciples, exhorting them to continue in the faith, and that through many afflictions we must enter into God’s Kingdom.
23 Вони обрали пресвітерів для кожної церкви й постом та молитвою передали їх Господеві, в Якого увірували.
When they had appointed elders for them in every assembly, and had prayed with fasting, they commended them to the Lord on whom they had believed.
24 Далі, пройшовши Пісідію, [Павло та Варнава] прийшли до Памфілії.
They passed through Pisidia and came to Pamphylia.
25 Звістивши Слово в Пергії, прийшли до Атталії.
When they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia.
26 Звідти відпливли до Антіохії, де були передані благодаті Божій для справи, яку виконали.
From there they sailed to Antioch, from where they had been committed to the grace of God for the work which they had fulfilled.
27 Повернувшись, вони скликали всю церкву та розповіли, як багато Бог зробив через них і як Він відчинив для язичників двері віри.
When they had arrived and had gathered the assembly together, they reported all the things that God had done with them, and that he had opened a door of faith to the nations.
28 Вони залишалися з учнями чимало часу.
They stayed there with the disciples for a long time.
