Дії 14
1 В Іконії Павло та Варнава увійшли також в юдейську синагогу та говорили так [переконливо], що багато юдеїв та греків увірувало.
And it fortuned in Iconium that they went both to gether into the synagoge of ye Iewes and so spake that a gret multitude both of ye Iewes and also of the Grekes beleved.
2 Ті ж юдеї, які відмовилися повірити, підбурили та роз’ятрили душі язичників проти братів.
But the unbelevinge Iewes steryd vp and vnquyeted the myndes of the Gentyls agaynste the brethre.
3 Однак [Павло та Варнава] залишалися там досить довго. Вони сміливо говорили про Господа, Який свідчив про Слово благодаті, роблячи чудеса та знамення через їхні руки.
Longe tyme a bode they there and quyt them selves boldly with the helpe of the Lorde the which gave testimony vnto ye worde of his grace and caused signes and wondres to be done by their hondes.
4 Мешканці міста розділилися: одні підтримували юдеїв, а інші – апостолів.
The people of the cyte were devided: and parte helde with the Iewes and parte with the Apostles.
5 Язичники та юдеї разом із керівниками задумали закидати їх камінням.
When ther was a saute made both of the gentyls and also of the Iewes with their rulers to put them to shame and to stone
6 Дізнавшись про це, [Павло та Варнава] втекли до міст Лікаонії – Лістри, Дервії та околиць,
the they were ware of it and fled vnto Listra and Derba cities of Licaonia and vnto the region that lyeth round aboute
7 де продовжували проповідувати Добру Звістку.
and there preached the gospell.
8 У Лістрі сидів безсилий чоловік, який ніколи не ходив, тому що був калікою від народження.
And ther sate a certayne man at Listra weake in his fete beinge creple from his mothers wombe and never walkyd.
9 Він слухав, як говорив Павло. Поглянувши на нього уважно й побачивши, що той має віру для зцілення,
The same hearde Paul preache. Which behelde him and perceaved that he had fayth to be whole
10 [Павло] голосно промовив: «Встань прямо на ноги!» Той піднявся й почав ходити.
and sayd with a loude voyce: stond vp right on thy fete. And he stert vp and walked.
11 Люди, побачивши, що зробив Павло, почали голосно говорити лікаонською: «Боги до нас зійшли в людській подобі!»
And when the people sawe what Paul had done they lifte vp their voyces sayinge in the speache of Lycaonia: Goddes are come doune to vs in the lyknes of men.
12 Вони назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, оскільки він був головним у промові.
And they called Barnabas Iupiter and Paul Mercurius because he was the preacher.
13 Жрець Зевса, храм якого був перед містом, привів биків із вінками до воріт, бажаючи разом із народом принести жертву.
Then Iupiters Preste which dwelt before their cite brought oxe and garlondes vnto the churche porche and wolde have done sacrifise with the people.
14 Коли апостоли Варнава та Павло почули про це, то роздерли свій одяг, кинулися до натовпу та закричали:
But when the Apostles Barnabas and Paul herde that they rent their clothes and ran in amonge the people cryinge
15 «Люди, навіщо ви це робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми звіщаємо вам Добру Звістку, щоб ви відвернулися від цих марнот до живого Бога, Який створив небеса, землю, море й усе, що в них.
and sayinge: syrs why do ye this? We are mortall men lyke vnto you and preache vnto you that ye shuld turne from these vanyties vnto ye lyvinge God which made heaven and erth and the see and all that in them is:
16 У минулому Він дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,
the which in tymes past suffred all nacions to walke in their awne wayes.
17 хоч і не залишав їх без свідоцтва про Себе, роблячи добро, даючи дощі з неба та врожайні часи, наповняючи їжею й радощами серця ваші».
Neverthelesse he lefte not him selfe with outen witnes in that he shewed his benefites in gevinge vs rayne from heaven and frutefull ceasons fyllinge oure hertes with fode and gladnes.
18 І, говорячи це, ледве переконали народ, щоб не приносили їм жертви.
And with these sayinges scase refrayned they the people that they had not done sacrifice vnto them.
19 Однак деякі юдеї, які прийшли з Антіохії та Іконії, схилили натовп [на свій бік]. Вони побили Павла камінням та виволікли його за місто, думаючи, що він уже помер.
Thither came certayne Iewes fro Antioche and Iconium and optayned the peoples consent and stoned Paul and drewe him oute of the cyte supposynge he had bene deed.
20 Але коли учні зібралися навколо нього, він піднявся та повернувся в місто. Наступного дня він разом із Варнавою вирушив у Дервію.
How be it as the disciples stode rounde about him he arose vp and cam into the cyte. And the nexte daye he departed with Barnabas to Derba.
21 У цьому місті вони проповідували Добру Звістку й набули чимало учнів. Потім повернулися до Лістри, Іконії та Антіохії.
After they had preached to that cite and had taught many they returned agayne to Lisira and to Iconium and Antioche
22 [Павло та Варнава] зміцнювали душі учнів, закликаючи їх продовжувати твердо вірити, та [навчали], що через великі скорботи нам треба увійти в Царство Боже.
and strengthed the disciples soules exhortinge them to continue in the faith affyrminge yt we must thorowe moche tribulacion entre into the kyngdome of God.
23 Вони обрали пресвітерів для кожної церкви й постом та молитвою передали їх Господеві, в Якого увірували.
And when they had ordened them elders by eleccion in every congregacio after they had yrayde and fasted they comended them to God on whom they beleved.
24 Далі, пройшовши Пісідію, [Павло та Варнава] прийшли до Памфілії.
And they went thorow out Pisidia and came into Paphilia
25 Звістивши Слово в Пергії, прийшли до Атталії.
and when they had preached the worde of God in Perga they descended in to Attalia
26 Звідти відпливли до Антіохії, де були передані благодаті Божій для справи, яку виконали.
and thence departed by shippe to Antioche fro whence they were delivered vnto the grace of God to the worke which they had fulfilled.
27 Повернувшись, вони скликали всю церкву та розповіли, як багато Бог зробив через них і як Він відчинив для язичників двері віри.
When they were come and had gaddered the congregacion to gedder they rehersed all that God had done by them and how he had opened the dore of faith vnto the getyls.
28 Вони залишалися з учнями чимало часу.
And ther they abode longe tyme with the disciples.
