Дії 13
1 У церкві Антіохії були пророки та вчителі: Варнава, Симеон, якого звали Нігер, Луцій з Киринеї, Манаен, який виховувався разом із тетрархом Іродом, та Савл.
Eshi hwi kanisa lya hu Antiokia, bhahali akuwe na bhaalimu. Bhahali bha Barnaba, Simeoni itawa (elya mwao ali Nigeri). Lukio uwahu Kirene, Manaeni( yali mwanakwao nu Herode ulongozi we mkoa), nu Sauli.
2 Одного разу, коли вони служили Господеві й постилися, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла для справи, до якої Я їх покликав».
Lwabhaputaga na funje, Umpepo Ufinjile wayanga, “Nabhaala akristi waga nefwezi a Paulo nu Barnaba bhabhale humbombo yembasaluliye(Yembakwzizizye).”
3 Тоді, після посту й молитви, вони поклали на них руки та відпустили.
Ikanisa palyabapuutila bhabhiha amakono pitwe lyabho, bhabhaleha bhabhalaje.
4 Послані Святим Духом, вони прийшли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.
U Barnaba nu Paulo bhamwitishe Umpepo Ufinjile bhahasogola bhahafiha huseleukia afume uhwo, bhahashula bhashila muminzi mpaka hu Kipro.
5 Прибувши до Саламії, звіщали там Слово Боже в юдейських синагогах. Іван теж був із ними та допомагав їм.
Na bhahali hu Salami, bhahalumbilila izu elya Ngulubhi mumasinagogi ga Yahudi bhahali nu Yohana (U Marko) yabhavwaga.
6 Пройшовши через весь острів, прийшли до Пафосу. Там вони знайшли одного юдея, на ім’я Бар-Ісус, який був чаклуном та лжепророком.
Nabhabhalile hushisiwa sha Pafo bhahamwajile umuntu umo itawa yu Bar Yesu umuntu uyo ali ni tuunga nantele ali kuwe wilenga.
7 Він був разом із проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Проконсул покликав Варнаву та Савла, бажаючи послухати Слово Боже.
Umuntu unu ahavwanwaga nu ugosi we Wilaya u Sergion Paulus, ali umuntu wi njele umwene abhakwizizye a Paulo nu Barnaba ahanzaga atejelezye izu elya Ngulubhi.
8 Але Еліма, чаклун (так перекладається його ім’я), протистояв їм, намагаючись відвернути проконсула від віри.
Lelo u Elima “ula uwitunga sigahanzaga huje ula uliwali (ugosi we wilaya) atipinjile tete ahanzaga hugaluzanye hahitishile zyabhayanga a Paulo nu Barnaba.
9 Тоді Савл, він же й Павло, сповнений Святого Духа, подивився уважно на нього
Lelo uSauli yahitwaga Paulo, walangulila amaso amemile Umpepo Ufinjile, akamkazia macho
10 й сказав: ―Сину диявола та вороже всякої праведності, повний усілякого лукавства та зла! Невже ти не перестанеш перекручувати прямі шляхи Господні?
waga awe wumwana wa shetani wupenga shila hantu ahinza aha Ngulubhi, ugaluzanya idala lya Ngulubhi lyaligulushe ubhaliwezye?
11 Ось тепер рука Господня направлена проти тебе: будеш сліпий і не бачитимеш сонця до певного часу! І відразу огорнули його морок і темрява, і він почав шукати, хто б його повів за руку.
Eshi enya, ukhono gwa Ngulubhi guli nawe ubhabhefwe maso, subhalilole isanya, nawayanga isho pepo walola enkisi amaso gafa, walabha abhantu abhahukhate ukhono aje bhalongozye.
12 Коли проконсул побачив те, що сталося, то увірував, дивуючись Господньому вченню.
Ula uli wali alolaje esho walyeteha izu lya Ngulubhi aswijile tee zila zyazyabhombishe hwuula uwitunga.
13 Відпливши з Пафосу, Павло й ті, що були разом із ним, прийшли в Пергію та Памфілію. Там Іван залишив їх та повернувся до Єрусалима.
U Paulo wa bhamwabho bhasogola bhafiha hu Pafo bhafiha na hu Pafo bhafiha a hu Perge hu Pamfilia. U Yohana(U Marko) wabhaleha umwene wawela hu Yerusalemu.
14 Вони ж пройшли через Пергію і дійшли до Антіохії Пісідійської. У Суботу [Павло та Варнава] прийшли в синагогу й присіли.
U Paulo nu wamwabho bhashula afume hu Perge bhafiha hu Antiokia yahu Pisidia. Uhwo bhahinjila mwisinagogi isiku elya Sabato(eleye lutuyo).
15 Після читання Закону та Пророків керівник синагоги послав сказати їм: ―Брати, якщо у вас є слово настанови до народу, то говоріть.
Nabhabhazya esheria na kuwe, alongozi bhe sinagogi bhabhatuma abhantu huje kabhanga mlinezyayanje muyanje na bhantu.”
16 Павло піднявся та, подавши рукою знак, сказав: ―Ізраїльтяни та всі, хто боїться Бога, послухайте!
U Paulo wabhuha wayanga waga mubhalume namwe mwamuhumwitiha Ungulubhi tejelezi(umwumi).
17 Бог ізраїльського народу обрав наших батьків. Він підніс цей народ під час перебування в землі Єгипту й вивів його з неї Своєю сильною рукою.
Ungulubhi wa bhantu ebha abha Israeli abhasaluye abhaise bhetu na huje bhanyame bhabhe bhinji pabhakhiye hunsi ya Misri, nu khono gwakwe abhalongozizye.
18 Сорок років Він терпів їх у пустелі.
Humaha amalongo gane hwijangwa.
19 Він знищив сім народів у землі Ханаанській та віддав їхню землю у спадщину [нашим батькам].
Nabhagananganya amataifa saba aga hu Kaanani, abhapiiye abhaise betu ensi yabho aje ebhensi yabho aise bhetu.
20 Це відбувалося упродовж чотирьохсот п’ятдесяти років. Після цього Бог давав їм суддів аж до пророка Самуїла.
Ezi zyonti zyabhombishe humaha zaidi ye maha emia zine na mashomi gasanu nazya shila ezi zyonti, Ungulubhi abhapeelile abhameli mpaka u Samweli Ukuwe.
21 Потім [народ] просив собі царя, і Бог дарував їм Саула, сина Кісового, з роду Веніаміна, [який керував] сорок років.
Pamande abhaiisraeli bhahalabha umfumu, Ungulubhi abapela uSauli umwana wa kishi uwishikholo sha Benjamini, alongozizye amaha amalongo gane.
22 Згодом Бог усунув Савла, зробивши царем Давида. Він свідчив про нього, кажучи: «Я знайшов Давида, сина Єссеєвого, чоловіка Мені до серця. Він звершить усю Мою волю».
Ungulubhi pawamwefwa uSauli, wabhiha uDaudi aje abhe mfumu wabho. Ungulubhi ahile uDaudi agukhondezizye zyonti zyenziganile ane.'
23 З його нащадків Бог, згідно зі Своєю обітницею, привів Ізраїлеві Спасителя – Ісуса.
Afume mushikholo sha Daudi Ungulubhi atiletiye ugombozi uYesu Kilisti, neshi shatilaginye aje aibhomba.
24 Перед приходом Ісуса Іван закликав до хрещення на знак покаяння весь народ Ізраїлю.
Shasile ahwenze uYesu ahinzile uYohana nasoti umwene atangazizye uwozyo uwalaambe hwa bhantu bhonti abhaIsraeli.
25 Закінчуючи своє служіння, Іван казав: «За кого ви мене вважаєте? Я не Він. Але після мене йде Той, Кому я не достойний розв’язати ремінці сандалій на ногах».
Wope uYohana nawamala embombo yakwe abhabhuuzya abhantu huje amwe muiga ane ne nanu? Ane sendi yayula, umvwi ahwinza umwene yampyanila ane uyo anesiga embajiye ata husatule evilato vyakwe.'
26 Брати, діти роду Авраама, і ті, що боїтеся Бога! Це Слово спасіння було надіслане вам.
Abheshikholo sha Ibulahimu mwa mupuuta hwa Ngulubhi, unuu Yesu atinziye tete.
27 Жителі Єрусалима та їхні керівники не впізнали [Ісуса] й, засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.
Hwa bhaala bhabhakhala hu Yerusalemu, na gosi bhabho sigabhaminye uYesu ata nongwa ezya akuwe zyabhabhazya shila lutuyo(Sabato); bhitimilizizye enongwa zya akuwe nabhahabudile uYesu.
28 І хоча вони не знайшли жодної підстави для обвинувачення, усе ж просили Пилата вбити Його.
Nantele sigabhazyajile embibhi ezyahugoje uYesu pabhalabhile u Pilato huje agoje.
29 А коли сповнили все, що було написано про Нього, вони зняли Його з хреста та поклали в гробницю.
Nabhamalizya zyonti zyasimbililwe bhahamwisya mwikwi bhahagonia munkungwa.
30 Але Бог воскресив Його з мертвих,
Lelo Ungulubhi ahazyusya afume hwa bhafwe.
31 і ще багато днів ті, що прийшли разом із Ним із Галілеї в Єрусалим, бачили Його. Тепер вони – Його свідки перед народом.
Nawazyuha ahajenda na bhantu bhakwe ensiku zinyinji nabhaala abhantu eshi bhaketi bha bhantu.
32 Ми проповідуємо вам нині цю Добру Звістку: обітницю, дану нашим батькам,
Eshi tibhaletela enongwa enyinza ezye ndaganyo zya bhapewilwe agogolo betu.
33 Бог сповнив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса. У другому псалмі написано: «Ти Мій Син! Я сьогодні породив Тебе!»
Ungulubhi abhishile endaganyo ezi hulite, tibhana bhabho Ungulubhi azyusizye apiye uwomi wane nantele. Ezi zyasimbilwe mu Zaburi eya bhili: 'Awe uli Mwana wane, ane endi Yise waho'
34 А про те, що [Бог] воскресив Його з мертвих, так що тіло Його вже ніколи не повернеться у тління, сказав так: «Я дам вам святі та надійні благословення, обіцяні Давидові».
Ungulubhi azyusizye afume hwa bhafwe aje ubili gwakwe gusahananjishe nu lusayo lwa lyoli ulwa Daudi'
35 Тому й в іншому [місці] каже: «Ти не дозволиш вірному Твоєму побачити тління».
Neshi shayanjile muzaburi apamwabho, subhahuleshe, ufinjile waho alole uvunzu.'
36 Адже Давид, послуживши волі Божій у своєму поколінні, помер, був похований разом зі своїми батьками й побачив тління.
U Daudi nawabhombela Ungulubhi embombo yakwe ne mpapo yakwe, agonile(afwiye), bhahagonizye pandwimo na bhaise bhakwe aulolile uvunzu,
37 Але Той, Кого Бог воскресив, не побачив тління.
Umwene yazyusiwe nu Ngulubhi siga aulolile uvunzu.
38 Тому, брати, я хочу, щоб ви знали: через Нього вам сьогодні звіщається прощення гріхів. І від усього, у чому ви не могли виправдатися в Законі Мойсея,
Eshi mumanye mwenti huje ashilile hwa muntu unu ulusajilo lwe mbibhi lulombelelwe hulimwe.
39 кожен, хто вірить, виправданий через Нього.
Ashilile hwunu tisajilwe naganje gonti gaala gehapotilwe esheria ya Musa atipele.
40 Будьте уважні, щоб не сталося з вами того, про що сказано в пророків:
Eshi mukhalaje maso aje zyazyayangwilwe nakuwe zisahafumile hulimwe:
41 «Подивіться, насмішники, здивуйтеся та помріть, бо Я роблю справу в дні ваші, справу, у яку ви ніяк не повірите, навіть якби вам хтось розповів про це».
'Eshi, amwe mwamudhalau, muswije nantele muyaje; ebhomba embombo hunsiku zyenyu, sigamuzyeteha ata umuntu abhabhuule.”
42 Коли Павло та Варнава виходили, їх запросили говорити про це ж наступної Суботи.
U Paulo nu Barnaba pabhasogola abhantu bhabhabhuula huje enongwa ezi mugayanjile mwisiku lye tuyo(Sabato) yehwenza.
43 Після того, як зібрання розійшлося, багато юдеїв та богобоязних прозелітів пішли за Павлом та Варнавою. Ті говорили з ними та переконували їх залишатись у благодаті Божій.
Ubhungano ugwamwi sinagogi nagwamaliha Ayahudi na bhaongofu bhabhalondola aPaulo nu Barnaba, bhayanga nabho mukhalaje mwibhangili lya Ngulubhi.
44 Наступної Суботи майже все місто зібралося послухати Слово Господнє.
Mulutuyo ulwamwabho nalwenza abhantu bhabhungine bhabhinsi ahwenze atejelezye izu lya Ngulubhi.
45 Коли юдеї побачили натовп, то сповнились заздрощів і богохульствами перечили тому, що говорив Павло.
Ayahudi nabhalola uwinji wa bhantu bhabhatejelezya aPaulo bhabha nu kero, bhayanga enongwa embibhi na hubhalije.
46 Тоді Павло та Варнава рішуче сказали їм: «Слово Боже треба було звістити насамперед вам. Але оскільки ви відкидаєте його й вважаєте себе недостойними вічного життя, ми звертаємося до язичників. (aiōnios g166)
A Paulo nu Barnaba bhayanga nkahwogope bhaga izu lya Ngulubhi tulubhiliye hulimwe nasoti amwe mulibunshiye uhutali eshi ate tibhala hwa bha Mataifa. (aiōnios g166)
47 Бо так наказав нам Господь: „Я зробив тебе світлом серед народів, щоб ти ніс спасіння до краю землі“».
Neshi Ugosi shatibhuulile huje embabhishile amwe huje mubhe lukhozya munsi yonti mubhatwalile uwausha abhantu bhonti abha munsi.”
48 Коли язичники почули це, вони раділи та славили Слово Господнє. І всі, кого було призначено до вічного життя, увірували. (aiōnios g166)
Abhamataifa nabhumvwa isho bhasha(basungwa) tee nalilumbilile izu lya Ngulubhi. Nabhalabhabhasalulwe hu womi uwawila bhahitishe. (aiōnios g166)
49 Слово Господнє поширювалося по всій країні.
Izu lya Ngulubhi lanyampana hwonti.
50 Юдеї підбурили богобоязних жінок зі знатних сімей та керівників міста, і вони почали гоніння проти Павла та Варнави й вигнали їх за межі своєї землі.
Lelo ayahudi bhabhavitilwe aPaulo nu Barnaba bhabhabhinga aje bheepe mumpaho yensi yabho.
51 Тоді [апостоли] обтрусили пил зі своїх ніг [на свідчення] проти них і пішли до Іконії.
U Paulo nu Barnaba bhabhakunyitila amankowi ga mumanama gabho bhasogola bhabhala hu Ikonia.
52 Учні були сповнені радості та Святого Духа.
Amanyili (abhanafunzi) bhahali nuluseshelo nu Mpepo Ufinjile.
