Дії 13
1 У церкві Антіохії були пророки та вчителі: Варнава, Симеон, якого звали Нігер, Луцій з Киринеї, Манаен, який виховувався разом із тетрархом Іродом, та Савл.
Il y avait alors à Antioche, dans l'église de cette ville, comme prophètes et docteurs, Barnabas, Syméon dit Niger, Lucius de Cyrène, Menahem, frère de lait du tétrarque Hérode, et Saul.
2 Одного разу, коли вони служили Господеві й постилися, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла для справи, до якої Я їх покликав».
Un jour qu'ils célébraient le culte du Seigneur et qu'ils jeûnaient l'Esprit saint leur dit: «Mettez-moi à part Barnabas et Saul pour l'oeuvre à laquelle je les ai appelés.»
3 Тоді, після посту й молитви, вони поклали на них руки та відпустили.
Alors, après avoir jeûné et prié, ils leur imposèrent les mains et les laissèrent partir.
4 Послані Святим Духом, вони прийшли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.
Paul et Barnabas, ainsi envoyés par le saint Esprit, descendirent à Séleucie, où ils s'embarquèrent pour l'île de Chypre.
5 Прибувши до Саламії, звіщали там Слово Боже в юдейських синагогах. Іван теж був із ними та допомагав їм.
Arrivés à Salamis, ils annoncèrent la parole de Dieu dans les synagogues des Juifs. Ils avaient Jean pour les aider.
6 Пройшовши через весь острів, прийшли до Пафосу. Там вони знайшли одного юдея, на ім’я Бар-Ісус, який був чаклуном та лжепророком.
Ayant traversé toute l’île jusqu'à Paphos, ils rencontrèrent un certain personnage, un Juif, magicien et faux prophète dont le nom était Bar-Jésus.
7 Він був разом із проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Проконсул покликав Варнаву та Савла, бажаючи послухати Слово Боже.
Il était auprès du proconsul Sergius Paulus qui, lui, était un homme sensé. Celui-ci fit appeler Barnabas et Saul et demanda à entendre la parole de Dieu.
8 Але Еліма, чаклун (так перекладається його ім’я), протистояв їм, намагаючись відвернути проконсула від віри.
Mais le magicien Elymas (c'est ainsi que se traduit son nom), leur fit opposition et chercha à détourner le proconsul de la foi.
9 Тоді Савл, він же й Павло, сповнений Святого Духа, подивився уважно на нього
Alors Saul, nommé aussi Paul, plein d'Esprit saint, le regarda en face et lui dit:
10 й сказав: ―Сину диявола та вороже всякої праведності, повний усілякого лукавства та зла! Невже ти не перестанеш перекручувати прямі шляхи Господні?
«Être tout rempli d'astuce et de fraude, fils du diable, ennemi de toute justice, ne cesseras-tu pas de pervertir les droites voies du Seigneur?
11 Ось тепер рука Господня направлена проти тебе: будеш сліпий і не бачитимеш сонця до певного часу! І відразу огорнули його морок і темрява, і він почав шукати, хто б його повів за руку.
La main du Seigneur va maintenant te frapper; tu seras aveugle; pendant quelque temps tu ne verras pas le soleil.» Immédiatement il se trouva enveloppé d'épaisses ténèbres et, marchant çà et là, il cherchait quelqu'un pour le conduire.
12 Коли проконсул побачив те, що сталося, то увірував, дивуючись Господньому вченню.
Alors le proconsul, voyant ce qui était arrivé, devint croyant; il était très frappé de la doctrine du Seigneur.
13 Відпливши з Пафосу, Павло й ті, що були разом із ним, прийшли в Пергію та Памфілію. Там Іван залишив їх та повернувся до Єрусалима.
Embarqués à Paphos, Paul et ses compagnons arrivèrent à Perge en Pamphylie;
14 Вони ж пройшли через Пергію і дійшли до Антіохії Пісідійської. У Суботу [Павло та Варнава] прийшли в синагогу й присіли.
là, Jean se sépara d'eux et revint à Jérusalem. Mais eux traversèrent le pays depuis Perge et arrivèrent à Antioche de Pisidie. Ils se rendirent à la synagogue le jour du sabbat et y prirent place.
15 Після читання Закону та Пророків керівник синагоги послав сказати їм: ―Брати, якщо у вас є слово настанови до народу, то говоріть.
Après la lecture de «la Loi» et des «Prophètes», les présidents envoyèrent leur dire: «Frères, si vous avez quelques paroles d'exhortation à adresser au peuple, parlez!»
16 Павло піднявся та, подавши рукою знак, сказав: ―Ізраїльтяни та всі, хто боїться Бога, послухайте!
Alors Paul se leva, fit un signe de la main et dit: «Hommes d'Israël, et vous qui craignez Dieu! Écoutez:
17 Бог ізраїльського народу обрав наших батьків. Він підніс цей народ під час перебування в землі Єгипту й вивів його з неї Своєю сильною рукою.
«Le Dieu de notre nation a élu nos pères, il a relevé le peuple pendant son séjour à l'étranger en Égypte; il l'en a fait sortir à bras levé;
18 Сорок років Він терпів їх у пустелі.
pendant environ quarante ans, il s'est accommodé à eux dans le désert,
19 Він знищив сім народів у землі Ханаанській та віддав їхню землю у спадщину [нашим батькам].
il a anéanti sept peuples dans le pays de Chanaan, et a mis leur territoire en sa possession.»
20 Це відбувалося упродовж чотирьохсот п’ятдесяти років. Після цього Бог давав їм суддів аж до пророка Самуїла.
«Ensuite, pendant quatre cent cinquante ans environ, il leur a donné des Juges jusqu'au prophète Samuel.»
21 Потім [народ] просив собі царя, і Бог дарував їм Саула, сина Кісового, з роду Веніаміна, [який керував] сорок років.
«C'est alors qu'ils ont demandé un roi et Dieu leur a donné pour quarante ans Saül, fils de Kis, de la tribu de Benjamin.
22 Згодом Бог усунув Савла, зробивши царем Давида. Він свідчив про нього, кажучи: «Я знайшов Давида, сина Єссеєвого, чоловіка Мені до серця. Він звершить усю Мою волю».
L'ayant détrôné, il a élevé à la royauté David, dont il a fait l'éloge en disant: «J'ai trouvé David, fils de Jessé, il est selon mon coeur, et il fera toutes mes volontés.»
23 З його нащадків Бог, згідно зі Своєю обітницею, привів Ізраїлеві Спасителя – Ісуса.
«C'est de sa famille que Dieu, comme il l'avait promis, a fait sortir Jésus, un Sauveur pour Israël.
24 Перед приходом Ісуса Іван закликав до хрещення на знак покаяння весь народ Ізраїлю.
Jean avait prêché d'avance, avant sa venue, un baptême de repentance à tout le peuple d'Israël.
25 Закінчуючи своє служіння, Іван казав: «За кого ви мене вважаєте? Я не Він. Але після мене йде Той, Кому я не достойний розв’язати ремінці сандалій на ногах».
Jean disait pendant qu'il remplissait sa carrière: «Je ne suis pas, moi, celui pour lequel vous me prenez. Mais, voici, il vient après moi celui dont je ne suis pas digne de détacher les sandales.»
26 Брати, діти роду Авраама, і ті, що боїтеся Бога! Це Слово спасіння було надіслане вам.
«Mes frères, vous qui descendez de la famille d'Abraham, et vous qui êtes ici et qui craignez Dieu, c'est à nous qu'un message de salut a été adressé.
27 Жителі Єрусалима та їхні керівники не впізнали [Ісуса] й, засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.
Car les habitants de Jérusalem et leurs magistrats, ayant méconnu ce Jésus, ont accompli par là même, en le jugeant, les paroles des prophètes lues chaque sabbat;
28 І хоча вони не знайшли жодної підстави для обвинувачення, усе ж просили Пилата вбити Його.
ils ne trouvaient aucun motif de le faire mourir, et ils ont demandé à Pilate de le mettre à mort.
29 А коли сповнили все, що було написано про Нього, вони зняли Його з хреста та поклали в гробницю.
Quand ils eurent accompli tout ce qui avait été écrit sur lui, ils le descendirent de la croix et le mirent dans un tombeau.»
30 Але Бог воскресив Його з мертвих,
«Mais Dieu l'a ressuscité d'entre les morts.
31 і ще багато днів ті, що прийшли разом із Ним із Галілеї в Єрусалим, бачили Його. Тепер вони – Його свідки перед народом.
Il est apparu pendant plusieurs jours à ceux qui étaient montés avec lui de la Galilée à Jérusalem et qui sont maintenant ses témoins auprès du peuple.
32 Ми проповідуємо вам нині цю Добру Звістку: обітницю, дану нашим батькам,
Voici donc la Bonne Nouvelle que nous vous annonçons: La promesse faite à nos pères,
33 Бог сповнив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса. У другому псалмі написано: «Ти Мій Син! Я сьогодні породив Тебе!»
Dieu l'a tenue pour nous, leurs enfants, en ressuscitant Jésus. Voilà pourquoi il est écrit dans le Psaume second: «Tu es mon fils Et moi, je t'ai engendré aujourd'hui.»
34 А про те, що [Бог] воскресив Його з мертвих, так що тіло Його вже ніколи не повернеться у тління, сказав так: «Я дам вам святі та надійні благословення, обіцяні Давидові».
«Et sur sa résurrection d'entre les morts, sur ce fait qu'il ne tombera pas en corruption, voici ce qui est dit: «Je vous donnerai les grâces saintes et certaines promises à David.»
35 Тому й в іншому [місці] каже: «Ти не дозволиш вірному Твоєму побачити тління».
Voilà encore pourquoi il est dit ailleurs: «Tu ne permettras point que ton Saint voie la corruption.»
36 Адже Давид, послуживши волі Божій у своєму поколінні, помер, був похований разом зі своїми батьками й побачив тління.
«Eh bien, David, après avoir servi à son époque aux desseins de Dieu, est mort, a été réuni à ses pères et a vu la corruption.
37 Але Той, Кого Бог воскресив, не побачив тління.
C'est celui que Dieu a ressuscité qui n'a pas vit la corruption.
38 Тому, брати, я хочу, щоб ви знали: через Нього вам сьогодні звіщається прощення гріхів. І від усього, у чому ви не могли виправдатися в Законі Мойсея,
Sachez donc, mes frères, que, par lui, la rémission des péchés vous est annoncée.
39 кожен, хто вірить, виправданий через Нього.
Tout croyant trouve en lui la justification de tout ce dont la Loi de Moïse n'a pu vous justifier.
40 Будьте уважні, щоб не сталося з вами того, про що сказано в пророків:
Prenez donc garde qu'il ne vous arrive ce qui est dit dans les prophètes:
41 «Подивіться, насмішники, здивуйтеся та помріть, бо Я роблю справу в дні ваші, справу, у яку ви ніяк не повірите, навіть якби вам хтось розповів про це».
«Regardez, contempteurs, soyez étonnés et disparaissez, Parce que je ferai une oeuvre, de vos jours, Une oeuvre que vous ne croiriez pas si on vous la racontait».
42 Коли Павло та Варнава виходили, їх запросили говорити про це ж наступної Суботи.
Lorsqu'ils sortirent, on les pria de recommencer leur prédication le sabbat suivant.
43 Після того, як зібрання розійшлося, багато юдеїв та богобоязних прозелітів пішли за Павлом та Варнавою. Ті говорили з ними та переконували їх залишатись у благодаті Божій.
A l'issue de la réunion, une grande foule de Juifs et de prosélytes pieux suivirent Paul et Barnabas qui s'entretinrent avec eux et les exhortèrent à rester attachés à la grâce de Dieu.
44 Наступної Суботи майже все місто зібралося послухати Слово Господнє.
Le sabbat suivant presque toute la ville se réunit pour entendre la parole du Seigneur.
45 Коли юдеї побачили натовп, то сповнились заздрощів і богохульствами перечили тому, що говорив Павло.
Mais les Juifs, voyant cette foule, furent pleins de jalousie; ils s'opposèrent à tout ce que disait Paul et se mirent à le contredire et à l'injurier.
46 Тоді Павло та Варнава рішуче сказали їм: «Слово Боже треба було звістити насамперед вам. Але оскільки ви відкидаєте його й вважаєте себе недостойними вічного життя, ми звертаємося до язичників. (aiōnios g166)
Paul et Barnabas leur dirent alors en toute franchise: «Nous devions commencer par vous prêcher la parole de Dieu, mais puisque vous la repoussez et que vous vous jugez vous-mêmes indignes de la vie éternelle, nous allons nous tourner vers les païens, (aiōnios g166)
47 Бо так наказав нам Господь: „Я зробив тебе світлом серед народів, щоб ти ніс спасіння до краю землі“».
car voici ce que le Seigneur nous a commandé: «Je t'ai établi pour être la lumière des païens, Pour répandre le salut jusqu'aux extrémités de la terre.»
48 Коли язичники почули це, вони раділи та славили Слово Господнє. І всі, кого було призначено до вічного життя, увірували. (aiōnios g166)
Les païens furent dans la joie de les entendre parler ainsi; ils glorifièrent la parole du Seigneur, et tous ceux qui étaient destinés à la vie éternelle devinrent croyants. (aiōnios g166)
49 Слово Господнє поширювалося по всій країні.
La parole du Seigneur se répandit dans tout le pays;
50 Юдеї підбурили богобоязних жінок зі знатних сімей та керівників міста, і вони почали гоніння проти Павла та Варнави й вигнали їх за межі своєї землі.
mais les Juifs excitèrent les dames les plus considérables de la ville rattachées au Judaïsme et les principaux habitants; ils provoquèrent une persécution contre Paul et Barnabas, et ils les bannirent de leur territoire.
51 Тоді [апостоли] обтрусили пил зі своїх ніг [на свідчення] проти них і пішли до Іконії.
Ceux-ci secouèrent sur eux la poussière de leurs pieds et se rendirent à Iconium;
52 Учні були сповнені радості та Святого Духа.
quant aux disciples, ils étaient pleins de joie et d'Esprit saint.
