Дії 1
1 У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку
The former narrative I composed, O Theophilus, concerning all things which Jesus began to do and teach,
2 до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав.
even to the day in which he was taken up, after he had, by the Holy Spirit, given charge to the Apostles, whom he had chosen.
3 Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже.
To whom, also, he presented himself alive, after his sufferings, by many infallible proofs; being seen by them forty days, and speaking of the things concerning the kingdom of God.
4 Одного разу, перебуваючи з ними за столом, [Ісус] наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене;
And having assembled them together, he charged them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, which, said he, you have heard from me.
5 бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим».
For John, indeed, immersed in water, but you shall be immersed in the Holy Spirit, within a few days.
6 Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві?
They, therefore, being assembled together, asked him, saying, Lord, wilt thou, at this time, restore the kingdom to Israel?
7 Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі.
But he said to them, It is not for you to know the times or the seasons which the Father has reserved to himself.
8 Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі.
But you shall receive power by the Holy Spirit coming upon you, and shall be my witnesses in Jerusalem, and in all Judea, and in Samaria, and even to the remotest parts of the earth.
9 Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий [на небо], і хмара сховала Його від їхнього зору.
And, having said these things, while they beheld, he was lifted up, and a cloud received him out of their sight.
10 Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах
And while they were steadfastly looking up to heaven, as he ascended, behold two men in white raiment stood near them;
11 і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо».
who also said, Galileans, why do you stand gazing up to heaven? This Jesus, who is taken up from you into heaven, shall also come in the same manner as you have seen him going to heaven.
12 Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.
Then they returned to Jerusalem, from the mount called Olivet, which is from Jerusalem a Sabbath day's journey.
13 Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова.
And when they were come into the city, they went up into an upper room, where abode both Peter, and James, and John, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James, son of Alpheus, and Simon, the Zealot, and Judas, brother of James.
14 Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.
These all unanimously persevered in prayer, with the women, and with Mary, the mother of Jesus, and with his brethren.
15 У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив:
And in these days, Peter, rising up in the midst of the disciples, (now the number of persons assembled was about a hundred and twenty, ) said
16 «Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса.
Brethren, it was necessary this scripture should be fulfilled, which the Holy Spirit formerly spoke, by the mouth of David, with respect to Judas, who became the guide of those that apprehended Jesus:
17 Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні.
(for he was numbered with us, and had obtained a part of this ministry: )
18 (Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися.
this man, therefore, purchased a field with the reward of iniquity, and falling down on his face, he burst asunder in the middle, and all his bowels gushed out:
19 Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.)
and it was known to all the inhabitants of Jerusalem, so that field is called, in their language, Aceldama, that is, The Field of Blood.
20 Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“А також: „Нехай інший займе його служіння!“
For it is written in the book of Psalms, "Let his habitation be desolate, and let no man dwell in it": and, "Let another take his office."
21 Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, –
It is necessary, therefore, that one of the men who have continued with us all the time the Lord Jesus was conversant among us,
22 починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння».
commencing from his immersion by John, until the day of his assumption, should be constituted a witness with us, of his resurrection.
23 І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія.
And they set up two men, Joseph, called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias.
24 Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав,
And they prayed, saying, Thou, Lord, who knowest the hearts of all, show which of these two thou hast chosen,
25 щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце».
that he may take part of the ministry and apostleship, from which Judas fell by transgression, that he might goes to his own place.
26 Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів.
And they cast lots, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven Apostles.
