2 Тимофію 1
1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, згідно з обітницею життя, що в Христі Ісусі.
Paulus, ved Guds vilje Kristi Jesu apostel til å kunngjøre løftet om livet i Kristus Jesus
2 Тимофієві, [моїй] улюбленій дитині. Благодать, милосердя [і] мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Господа!
- til Timoteus, min elskede sønn: Nåde, miskunn, fred fra Gud Fader og Kristus Jesus, vår Herre!
3 Я вдячний Богові, Якому служу з діда-прадіда з чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю тебе у своїх молитвах.
Jeg takker Gud, som jeg fra mine forfedre av tjener med en ren samvittighet, likesom jeg uavlatelig kommer dig i hu i mine bønner natt og dag,
4 Пригадуючи твої сльози, я прагну побачити тебе, щоб сповнитись радістю.
full av lengsel efter å se dig - idet jeg minnes dine tårer - forat jeg kan bli fylt med glede,
5 Я згадую твою нелицемірну віру, яка була спочатку у твоєї бабусі Лоїди й матері Євникії і яку, впевнений, маєш і ти.
da jeg er blitt minnet om den uskrømtede tro som er i dig, den som først bodde i din mormor Lois og din mor Eunike, og som jeg er viss på også bor i dig.
6 Із цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розпалював полум’я Божого дару, який є в тобі через покладання моїх рук.
Derfor minner jeg dig om at du igjen optender den Guds nådegave som er i dig ved min håndspåleggelse.
7 Адже Бог дав нам не духа боягузтва, а [духа] сили, любові та самовладання.
For Gud gav oss ikke motløshets ånd, men krafts og kjærlighets og sindighets ånd.
8 Тому не соромся свідчення нашого Господа й мене, Його в’язня, а страждай разом зі мною за Добру Звістку з допомогою Божої сили.
Skam dig derfor ikke ved vår Herres vidnesbyrd eller ved mig, hans fange, men lid ondt med mig for evangeliet i Guds kraft,
9 Він спас нас і покликав нас святим покликанням не завдяки нашим ділам, а завдяки Своєму наміру та благодаті, яку дав нам у Христі Ісусі до початку часів. (aiōnios g166)
han som frelste oss og kalte oss med et hellig kall, ikke efter våre gjerninger, men efter sitt eget forsett og den nåde som er oss gitt i Kristus Jesus fra evige tider, (aiōnios g166)
10 Тепер же вона відкрилася через з’явлення нашого Спасителя, Христа Ісуса, Який знищив смерть і освітив життя та безсмертя Доброю Звісткою,
men nu er blitt åpenbaret ved vår frelser Jesu Kristi åpenbarelse, han som tilintetgjorde døden og førte liv og uforgjengelighet frem for lyset ved evangeliet,
11 для якої я був призначений проповідником, апостолом і вчителем язичників.
og for det er jeg satt til forkynner og apostel og lærer for hedninger.
12 Саме тому я й страждаю [зараз], але не соромлюся, бо знаю, у Кого повірив, і я впевнений, що Він спроможний зберегти те, що я [Йому] довірив, до того Дня.
Derfor lider jeg også dette, men jeg skammer mig ikke ved det; for jeg vet på hvem jeg tror, og jeg er viss på at han er mektig til å ta vare på det som er mig overgitt, inntil hin dag.
13 Тримайся того зразка здорового вчення, яке ти від мене почув, у вірі та любові, що в Христі Ісусі.
Ha til forbillede de sunde ord som du har hørt av mig, i tro og kjærlighet i Kristus Jesus;
14 Оберігай те добре [вчення, ] що довірене тобі за допомогою Святого Духа, Який перебуває в нас.
ta vare på den fagre skatt som er dig overgitt, ved den Hellige Ånd, som bor i oss!
15 Ти знаєш, що всі, хто з Азії, відвернулися від мене, включно з Фіґелом та Гермоґеном.
Du vet dette at alle de i Asia vendte sig fra mig; blandt disse er Fygelus og Hermogenes.
16 Нехай Господь змилується над домом Онисифора, адже він часто мене підбадьорював і не соромився моїх кайданів.
Herren vise miskunn mot Onesiforus' hus! for han har ofte vederkveget mig og ikke skammet sig ved mine lenker;
17 Навпаки, коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене й знайшов.
men da han var kommet til Rom, søkte han med stor iver efter mig og fant mig.
18 Нехай дасть Бог, щоб він знайшов милість перед Господом у той День. А про те, як багато він служив в Ефесі, ти дуже добре знаєш.
Herren gi han må finne miskunn hos Herren på hin dag! Og til hvor stor tjeneste han var i Efesus, det vet du selv best.
