< 2 Петра 2 >

1 Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.
But there were also false prophets among the people, even as there shall be among you lying teachers, who shall bring in sects of perdition, and deny the Lord who bought them: bringing upon themselves swift destruction.
2 І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.
And many shall follow their riotousnesses, through whom the way of truth shall be evil spoken of.
3 І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова. Однак вирок, [винесений] ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.
And through covetousness shall they with feigned words make merchandise of you. Whose judgment now of a long time lingereth not, and their perdition slumbereth not.
4 Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару, щоб зберегти для суду; (Tartaroō g5020)
For if God spared not the angels that sinned, but delivered them, drawn down by infernal ropes to the lower hell, unto torments, to be reserved unto judgment: (Tartaroō g5020)
5 і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;
And spared not the original world, but preserved Noe, the eighth person, the preacher of justice, bringing in the flood upon the world of the ungodly.
6 і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,
And reducing the cities of the Sodomites, and of the Gomorrhites, into ashes, condemned them to be overthrown, making them an example to those that should after act wickedly.
7 проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних
And delivered just Lot, oppressed by the injustice and lewd conversation of the wicked.
8 (адже праведник, живучи між ними, день у день мучив [свою] праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),
For in sight and hearing he was just: dwelling among them, who from day to day vexed the just soul with unjust works.
9 [то] Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,
The Lord knoweth how to deliver the godly from temptation, but to reserve the unjust unto the day of judgment to be tormented.
10 особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. [Вони] зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних,
And especially them who walk after the flesh in the lust of uncleanness, and despise government, audacious, self willed, they fear not to bring in sects, blaspheming.
11 тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.
Whereas angels who are greater in strength and power, bring not against themselves a railing judgment.
12 Але ці [люди] зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, [самі] будуть забиті у своїй зіпсованості,
But these men, as irrational beasts, naturally tending to the snare and to destruction, blaspheming those things which they know not, shall perish in their corruption,
13 прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.
Receiving the reward of their injustice, counting for a pleasure the delights of a day: stains and spots, sporting themselves to excess, rioting in their feasts with you:
14 Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.
Having eyes full of adultery and of sin that ceaseth not: alluring unstable souls, having their heart exercised with covetousness, children of malediction:
15 Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, [сина] Восора, який полюбив неправедну нагороду.
Leaving the right way they have gone astray, having followed the way of Balaam of Bosor, who loved the wages of iniquity,
16 Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.
But had a check of his madness, the dumb beast used to the yoke, which speaking with man’s voice, forbade the folly of the prophet.
17 Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.
These are fountains without water, and clouds tossed with whirlwinds, to whom the mist of darkness is reserved.
18 Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
For, speaking proud words of vanity, they allure by the desires of fleshly riotousness, those who for a little while escape, such as converse in error:
19 Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.
Promising them liberty, whereas they themselves are the slaves of corruption. For by whom a man is overcome, of the same also he is the slave.
20 Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.
For if, flying from the pollutions of the world, through the knowledge of our Lord and Saviour Jesus Christ, they be again entangled in them and overcome: their latter state is become unto them worse than the former.
21 Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.
For it had been better for them not to have known the way of justice, than after they have known it, to turn back from that holy commandment which was delivered to them.
22 Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини», а також: «Помита свиня [повертається] валятися в багні».
For, that of the true proverb has happened to them: The dog is returned to his vomit: and, The sow that was washed, to her wallowing in the mire.

< 2 Петра 2 >