< 2 Івана 1 >

1 Старець. Обраній пані та її дітям, яких я люблю в істині, і не тільки я, але й всі, хто пізнав істину,
เห อภิรุจิเต กุริเย, ตฺวำ ตว ปุตฺรำศฺจ ปฺรติ ปฺราจีโน'หํ ปตฺรํ ลิขามิฯ
2 бо істина залишилася в нас і буде з нами повік. (aiōn g165)
สตฺยมตาทฺ ยุษฺมาสุ มม เปฺรมาสฺติ เกวลํ มม นหิ กินฺตุ สตฺยมตชฺญานำ สรฺเวฺวษาเมวฯ ยต: สตฺยมตมฺ อสฺมาสุ ติษฺฐตฺยนนฺตกาลํ ยาวจฺจาสฺมาสุ สฺถาสฺยติฯ (aiōn g165)
3 Благодать, милість і мир від Бога Отця й від Ісуса Христа, Сина Отця, нехай буде з нами в істині й любові.
ปิตุรีศฺวราตฺ ตตฺปิตุ: ปุตฺราตฺ ปฺรโภ รฺยีศุขฺรีษฺฏาจฺจ ปฺราโปฺย 'นุคฺรห: กฺฤปา ศานฺติศฺจ สตฺยตาเปฺรมภฺยำ สารฺทฺธํ ยุษฺมานฺ อธิติษฺฐตุฯ
4 Я сильно зрадів, тому що знайшов серед твоїх дітей тих, хто ходить в істині, згідно із заповіддю, яку ми отримали від Отця.
วยํ ปิตฺฤโต ยามฺ อาชฺญำ ปฺราปฺตวนฺตสฺตทนุสาเรณ ตว เกจิทฺ อาตฺมชา: สตฺยมตมฺ อาจรนฺเตฺยตสฺย ปฺรมาณํ ปฺราปฺยาหํ ภฺฤศมฺ อานนฺทิตวานฺฯ
5 І тепер прошу тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку: любімо одне одного!
สามฺปฺรตญฺจ เห กุริเย, นวีนำ กาญฺจิทฺ อาชฺญำ น ลิขนฺนหมฺ อาทิโต ลพฺธามฺ อาชฺญำ ลิขนฺ ตฺวามฺ อิทํ วินเย ยทฺ อสฺมาภิ: ปรสฺปรํ เปฺรม กรฺตฺตวฺยํฯ
6 І в цьому полягає любов: щоб ми жили за Його заповідями. Це є заповідь, яку ви чули від початку. За нею й живіть!
อปรํ เปฺรไมเตน ปฺรกาศเต ยทฺ วยํ ตสฺยาชฺญา อาจเรมฯ อาทิโต ยุษฺมาภิ รฺยา ศฺรุตา เสยมฺ อาชฺญา สา จ ยุษฺมาภิราจริตวฺยาฯ
7 Тому що у світі з’явилося багато тих, хто вводить в оману й не визнає Ісуса Христа, Який прийшов у тілі. Це є антихрист і ошуканець.
ยโต พหว: ปฺรวญฺจกา ชคตฺ ปฺรวิศฺย ยีศุขฺรีษฺโฏ นราวตาโร ภูตฺวาคต เอตตฺ นางฺคีกุรฺวฺวนฺติ ส เอว ปฺรวญฺจก: ขฺรีษฺฏาริศฺจาสฺติฯ
8 Пильнуйте себе, щоб ви не загубили того, що ми напрацювали, але щоб ви отримали повну винагороду.
อสฺมากํ ศฺรโม ยตฺ ปณฺฑศฺรโม น ภเวตฺ กินฺตุ สมฺปูรฺณํ เวตนมสฺมาภิ รฺลเภฺยต ตทรฺถํ สฺวานธิ สาวธานา ภวต: ฯ
9 Кожен, хто віддаляється й не залишається у вченні Христа, не має Бога. Той, хто залишається у вченні, має Отця і Сина.
ย: กศฺจิทฺ วิปถคามี ภูตฺวา ขฺรีษฺฏสฺย ศิกฺษายำ น ติษฺฐติ ส อีศฺวรํ น ธารยติ ขฺรีษฺฏสฺย ศิชฺญายำ ยสฺติษฺฐติ ส ปิตรํ ปุตฺรญฺจ ธารยติฯ
10 Якщо хтось приходить до вас і не приносить цього вчення, не приймайте його до вашого дому й не кажіть йому: «Вітаю!».
ย: กศฺจิทฺ ยุษฺมตฺสนฺนิธิมาคจฺฉนฺ ศิกฺษาเมนำ นานยติ ส ยุษฺมาภิ: สฺวเวศฺมนิ น คฺฤหฺยตำ ตว มงฺคลํ ภูยาทิติ วาคปิ ตไสฺม น กถฺยตำฯ
11 Бо той, хто каже: «Вітаю!», розділяє його лихі вчинки.
ยตสฺตว มงฺคลํ ภูยาทิติ วาจํ ย: กศฺจิตฺ ตไสฺม กถยติ ส ตสฺย ทุษฺกรฺมฺมณามฺ อํศี ภวติฯ
12 Я мав би багато чого вам написати, але не хочу [цього робити] чорнилом на папері. Я сподіваюся прийти до вас, і ми поговоримо віч-на-віч, щоб наша радість була повна.
ยุษฺมานฺ ปฺรติ มยา พหูนิ เลขิตวฺยานิ กินฺตุ ปตฺรมสีภฺยำ ตตฺ กรฺตฺตุํ เนจฺฉามิ, ยโต 'สฺมากมฺ อานนฺโท ยถา สมฺปูรฺโณ ภวิษฺยติ ตถา ยุษฺมตฺสมีปมุปสฺถายาหํ สมฺมุขีภูย ยุษฺมาภิ: สมฺภาษิษฺย อิติ ปฺรตฺยาศา มมาเสฺตฯ
13 Діти твоєї обраної сестри вітають тебе!
ตวาภิรุจิตายา ภคินฺยา พาลกาสฺตฺวำ นมสฺการํ ชฺญาปยนฺติฯ อาเมนฺฯ

< 2 Івана 1 >