< 2 до коринтян 9 >
1 У мене більше немає потреби писати вам про це служіння святим,
For as concerning the ministering to the saints, it is superfluous for me to write to you:
2 адже я знаю ваше завзяття й хвалюся ним перед македонянами. Я розповів їм, що Ахая була готова ще з минулого року, і ваша ревність заохотила багатьох.
For I know the forwardness of your mind, for which I boast of you to them of Macedonia, that Achaia was ready a year ago; and your zeal hath incited very many.
3 Усе ж посилаю до вас братів, щоб наша похвала вами у цьому випадку не була даремною, а щоб ви були готові, як я і говорив.
Yet have I sent the brethren, lest our boasting of you should be in vain in this behalf; that, as I said, ye may be ready:
4 Якщо зі мною прийдуть македоняни й застануть вас не готовими, то ми, – не кажучи вже про вас, – через цю впевненість будемо осоромлені.
Lest haply if they of Macedonia come with me, and find you unprepared, we (that we say not, ye) should be ashamed in this same confident boasting.
5 Тож я вважаю за необхідне заохотити братів прийти до вас заздалегідь і підготувати обіцяний щедрий дар. Тоді він буде щедрим даром, а не чимось вимушеним.
Therefore I thought it necessary to exhort the brethren, that they would go before to you, and make up before hand your bounty, of which ye had notice before, that the same might be ready, as [a matter of] bounty, and not [of] covetousness.
6 [Пам’ятайте] це: хто скупо сіє, той скупо жатиме, а хто щедро сіє, той щедро жатиме.
But this [I say], He who soweth sparingly, shall reap also sparingly; and he who soweth bountifully, shall reap also bountifully.
7 Кожен нехай [дарує так], як вирішив у своєму серці, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дарує з радістю.
Every man according as he purposeth in his heart, [so let him give]; not grudgingly, or by constraint: for God loveth a cheerful giver.
8 І Бог може пролити на вас будь-яку благодать, щоб, маючи завжди й в усьому достаток, ви проливалися будь-якою доброю справою,
And God [is] able to make all grace abound towards you; that ye always having all sufficiency in all [things], may abound to every good work:
9 як і написано: «Він щедро роздав бідним; його праведність стоятиме повіки». (aiōn )
(As it is written, He hath dispersed; he hath given to the poor: his righteousness remaineth for ever. (aiōn )
10 Той, Хто забезпечує сіяча насінням і хлібом на поживу, забезпечить і примножить ваше насіння та збільшить плоди вашої праведності,
Now may he that ministereth seed to the sower, both minister bread for [your] food, and multiply your seed sown, and increase the fruits of your righteousness; )
11 щоб ви у всьому були збагачені для всякої щедрості, яка спонукає до того, щоб через нас складалася подяка Богові.
Being enriched in every thing to all bountifulness, which causeth through us thanksgiving to God.
12 Адже ваше служіння не лише задовільняє потреби святих, але й виливається у численні подяки Богові.
For the administration of this service not only supplieth the want of the saints, but is abundant also by many thanksgivings to God;
13 Завдяки доказу цього служіння вони прославляють Бога за ваш послух, що [іде від] сповідування Доброї Звістки Христа, і за вашу щедрість для них та для всіх інших.
While by the experiment of this ministration they glorify God for your professed subjection to the gospel of Christ, and for [your] liberal distribution to them, and to all [men];
14 А у своїй молитві за вас вони прагнуть до вас через безмірну щодо вас Божу благодать.
And by their prayer for you, who long after you, for the exceeding grace of God in you.
15 Подяка Богові за Його невимовний дар!
Thanks [be] to God for his unspeakable gift.