< 2 до коринтян 11 >

1 Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!
I wish that you would bear with me in a little foolishness, but indeed you do bear with me.
2 Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.
For I am jealous over you with a godly jealousy. For I married you to one husband, that I might present you as a pure virgin to Messiah.
3 Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.
But I am afraid that somehow, as the serpent deceived Havah in his craftiness, so your minds might be corrupted from the sincerity and purity that is in the Messiah.
4 Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.
For if he who comes preaches another Yeshua, whom we did not preach, or if you receive a different spirit, which you did not receive, or a different "good news", which you did not accept, you put up with that well enough.
5 Та не думаю, що я чимось гірший від тих «великих апостолів».
For I reckon that I am not at all behind the very best emissaries.
6 І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.
Even though I am unskilled in speech, I am not unskilled in knowledge. But in every way we have made this known to you in all things.
7 Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?
Or did I commit a sin in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you God's Good News free of charge?
8 Я, [так би мовити], обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.
I robbed other congregations, taking wages from them that I might serve you.
9 Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.
When I was present with you and was in need, I was not a burden on anyone, for the brothers, when they came from Macedonia, supplied the measure of my need. In everything I kept myself from being burdensome to you, and I will continue to do so.
10 Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.
As the truth of Messiah is in me, no one will stop me from this boasting in the regions of Achaia.
11 Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, [що люблю].
Why? Because I do not love you? God knows.
12 Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.
But what I do, that I will do, that I may cut off occasion from them that desire an occasion, that in which they boast, they may be found even as we.
13 Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.
For such people are false emissaries, deceitful workers, masquerading as Messiah's emissaries.
14 Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.
And no wonder, for even Satan masquerades as an angel of light.
15 Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.
It is no great thing therefore if his servants also masquerade as servants of righteousness, whose end will be according to their works.
16 Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
I say again, let no one think me foolish. But if so, yet receive me as foolish, that I also may boast a little.
17 Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.
That which I speak, I do not speak according to the Lord, but as in foolishness, in this confidence of boasting.
18 І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.
Seeing that many boast after the flesh, I will also boast.
19 Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!
For you bear with the foolish gladly, being wise.
20 Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується [над вами] і б’є вас в обличчя.
For you put up with it if someone makes slaves of you, if someone exploits you, if someone takes advantage of you, if someone exalts himself, if someone strikes you on the face.
21 Кажу це на [свій] сором: у [цьому] ми були слабкими! Та якщо хтось наважується [хвалитися], – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.
I speak by way of disparagement, as though we had been weak. Yet however any is bold (I speak in foolishness), I am bold also.
22 Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.
Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they descendants of Abraham? So am I.
23 Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на [межі] смерті.
Are they servants of Messiah? (I speak as one beside himself) I am more so; in labors more abundantly, in prisons more abundantly, in stripes above measure, in deaths often.
24 Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного [ударів батогом],
Five times from the Jews I received forty stripes minus one.
25 тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.
Three times I was beaten with rods. Once I was stoned. Three times I suffered shipwreck. I have been a night and a day in the deep.
26 Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через [деяких із мого] роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,
I have been in travels often, perils of rivers, perils of robbers, perils from my countrymen, perils from those who are not Jews, perils in the city, perils in the wilderness, perils in the sea, perils among false brothers;
27 у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.
in labor and travail, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, and in cold and nakedness.
28 І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.
Besides those things that are outside, there is that which presses on me daily, anxiety for all the congregations.
29 Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх, за кого і я не палав би?
Who is weak, and I am not weak? Who is caused to stumble, and I do not burn with indignation?
30 Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю.
If I must boast, I will boast of the things that concern my weakness.
31 Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу. (aiōn g165)
The God and Father of the Lord Yeshua, he who is blessed forevermore, knows that I do not lie. (aiōn g165)
32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,
In Damascus the governor under Aretas the king guarded the city of the Damascenes, desiring to arrest me.
33 але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.
Through a window I was let down in a basket by the wall, and escaped his hands.

< 2 до коринтян 11 >