< 1 Тимофію 4 >
1 Дух каже чітко, що в останні часи деякі віддаляться від віри, наближаючись до оманливих духів та демонічних вчень,
Spiritus autem manifeste dicit, quia in novissimis temporibus discedent quidam a fide, attendentes spiritibus erroris, et doctrinis daemoniorum,
2 через лицемірність брехунів, совість яких заклеймовано розпеченим залізом.
in hypocrisi loquentium mendacium, et cauteriatam habentium suam conscientiam,
3 Вони забороняють одруження [та вимагають] утримуватися від їжі, яку Бог створив для того, щоб усі, хто вірить та пізнав істину, споживали її з подякою.
prohibentium nubere, et abstinere a cibis, quod Deus creavit ad percipiendum cum gratiarum actione fidelibus, et iis, qui cognoverunt veritatem.
4 Бо всяке Боже творіння – добре, і нічого [не треба] викидати, якщо це приймається з подякою,
Quia omnis creatura Dei bona est, et nihil reiiciendum quod cum gratiarum actione percipitur:
5 адже воно освячується Божим Словом та молитвою.
sanctificatur enim per verbum Dei, et orationem.
6 Якщо вкажеш братам на ці речі, то будеш добрим служителем Христа Ісуса, що живиться словами віри та хорошим вченням, якого вірно дотримувався.
Haec proponens fratribus, bonus eris minister Christi Iesu enutritus verbis fidei, et bonae doctrinae, quam assecutus es.
7 А ось світських та бабських байок остерігайся, вправляйся в побожності.
Ineptas autem, et aniles fabulas devita: exerce autem teipsum ad pietatem.
8 Адже тілесні вправи корисні лише де в чому, а побожність корисна в усьому, маючи обітницю цього життя та життя, що наближається.
Nam corporalis exercitatio, ad modicum utilis est: pietas autem ad omnia utilis est, promissionem habens vitae, quae nunc est, et futurae.
9 Правдиве це твердження та гідне повного прийняття.
Fidelis sermo, et omni acceptione dignus.
10 Саме заради цього ми тяжко працюємо та стримуємося, бо ми поклали надію на Живого Бога, Який є Спасителем усіх людей, особливо тих, хто вірить.
In hoc enim laboramus, et maledicimur, quia speramus in Deum vivum, qui est Salvator omnium hominum, maxime fidelium.
11 Це наказуй і цього навчай!
Praecipe haec, et doce.
12 Нехай ніхто не зневажає твоєї юності, але для віруючих будь прикладом у слові, у поведінці, у любові, у вірі й у чистоті.
Nemo adolescentiam tuam contemnat: sed exemplum esto fidelium in verbo, in conversatione, in charitate, in fide, in castitate.
13 Поки я не прийду, приділяй увагу читанню, підбадьоренню та навчанню.
Dum venio, attende lectioni, exhortationi, et doctrinae.
14 Не нехтуй даром, що в тобі, який був даний тобі через пророцтво, коли старійшини поклали свої руки на тебе.
Noli negligere gratiam, quae in te est, quae data est tibi per prophetiam, cum impositione manuum presbyterii.
15 Про це піклуйся, у цьому перебувай, щоб твій успіх був видимий усіма.
Haec meditare, in his esto: ut profectus tuus manifestus sit omnibus.
16 Слідкуй за собою й за вченням, [яке даєш]; тримайся цього, бо, роблячи так, спасеш і себе, і тих, хто тебе слухає.
Attende tibi, et doctrinae: insta in illis. Hoc enim faciens, et teipsum salvum facies, et eos qui te audiunt.