1 до солунян 4
1 Наостанку, брати, просимо й закликаємо вас у Господі Ісусі: оскільки ви отримали від нас настанови про те, як треба жити, щоб сподобатися Богові, – що ви й робите, – продовжуйте зростати [в цьому] ще більшою мірою.
το λοιπον ουν αδελφοι ερωτωμεν υμας και παρακαλουμεν εν κυριω ιησου καθως παρελαβετε παρ ημων το πως δει υμας περιπατειν και αρεσκειν θεω ινα περισσευητε μαλλον
2 Бо ви знаєте, які настанови ми дали вам від Господа Ісуса.
οιδατε γαρ τινας παραγγελιας εδωκαμεν υμιν δια του κυριου ιησου
3 Адже це воля Божа, щоб ви освячувались і уникали розпусти,
τουτο γαρ εστιν θελημα του θεου ο αγιασμος υμων απεχεσθαι υμας απο της πορνειας
4 щоб кожен із вас знав, як утримувати своє тіло у святості й честі,
ειδεναι εκαστον υμων το εαυτου σκευος κτασθαι εν αγιασμω και τιμη
5 а не в пристрасній похоті, як язичники, які не знають Бога.
μη εν παθει επιθυμιας καθαπερ και τα εθνη τα μη ειδοτα τον θεον
6 У цьому питанні ніхто не повинен кривдити чи обманювати свого брата, бо Господь покарає за все це, як ми вам говорили й свідчили.
το μη υπερβαινειν και πλεονεκτειν εν τω πραγματι τον αδελφον αυτου διοτι εκδικος ο κυριος περι παντων τουτων καθως και προειπαμεν υμιν και διεμαρτυραμεθα
7 Адже Бог не покликав нас до нечистоти, але до святості.
ου γαρ εκαλεσεν ημας ο θεος επι ακαθαρσια αλλ εν αγιασμω
8 І кожен, хто відкидає це, відкидає не людину, а Бога, Який дав вам Свого Святого Духа.
τοιγαρουν ο αθετων ουκ ανθρωπον αθετει αλλα τον θεον τον και δοντα το πνευμα αυτου το αγιον εις ημας
9 Що ж до братерської любові, то про це немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити одне одного.
περι δε της φιλαδελφιας ου χρειαν εχετε γραφειν υμιν αυτοι γαρ υμεις θεοδιδακτοι εστε εις το αγαπαν αλληλους
10 Ви й справді так поводитесь зі всіма братами в Македонії. Але ми закликаємо вас, брати: зростайте в цьому все більше й більше.
και γαρ ποιειτε αυτο εις παντας τους αδελφους τους εν ολη τη μακεδονια παρακαλουμεν δε υμας αδελφοι περισσευειν μαλλον
11 Прагніть жити в спокої та виконуйте свої обов’язки, працюючи власними руками, як ми наказували вам,
και φιλοτιμεισθαι ησυχαζειν και πρασσειν τα ιδια και εργαζεσθαι ταις ιδιαις χερσιν υμων καθως υμιν παρηγγειλαμεν
12 щоб ви поводилися гідно перед сторонніми людьми й ні в чому не мали потреби.
ινα περιπατητε ευσχημονως προς τους εξω και μηδενος χρειαν εχητε
13 Брати, ми не хочемо, щоб ви не знали про тих, хто помер, щоб ви сумували, як інші, що не мають надії.
ου θελω δε υμας αγνοειν αδελφοι περι των κεκοιμημενων ινα μη λυπησθε καθως και οι λοιποι οι μη εχοντες ελπιδα
14 Бо якщо ми віримо, що Ісус помер та воскрес, то також віримо, що Бог приведе [разом] з Ісусом і тих, хто помер у Ньому.
ει γαρ πιστευομεν οτι ιησους απεθανεν και ανεστη ουτως και ο θεος τους κοιμηθεντας δια του ιησου αξει συν αυτω
15 За Господнім словом ми говоримо вам, що ті з нас, хто буде живий під час пришестя Господа, не випередять тих, хто помер.
τουτο γαρ υμιν λεγομεν εν λογω κυριου οτι ημεις οι ζωντες οι περιλειπομενοι εις την παρουσιαν του κυριου ου μη φθασωμεν τους κοιμηθεντας
16 Бо Сам Господь із голосним наказом, із голосом архангела та із сурмою Божою зійде з неба, і померлі в Христі воскреснуть першими.
οτι αυτος ο κυριος εν κελευσματι εν φωνη αρχαγγελου και εν σαλπιγγι θεου καταβησεται απ ουρανου και οι νεκροι εν χριστω αναστησονται πρωτον
17 Після цього ми, що залишимося живими, будемо піднесені разом із ними на хмари, щоб зустріти Господа в повітрі. І так ми будемо назавжди з Господом.
επειτα ημεις οι ζωντες οι περιλειπομενοι αμα συν αυτοις αρπαγησομεθα εν νεφελαις εις απαντησιν του κυριου εις αερα και ουτως παντοτε συν κυριω εσομεθα
18 Тому підбадьорюйте одне одного цими словами.
ωστε παρακαλειτε αλληλους εν τοις λογοις τουτοις
