1 до солунян 3
1 Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що краще самим залишитися в Афінах,
Затова когато не можахме вече да търпим намерихме за добре да останем сами в Атина;
2 а до вас послати Тимофія, нашого брата й Божого працівника [в поширенні] Доброї Звістки Христа, щоб він зміцнив та підбадьорив вас у вашій вірі,
и изпратихме Тимотея нашия брат и Божий служител в Христовото благовестие, да ви, да ви утвърди и да ви утеши във вярата ви,
3 щоб ніхто не захитався в цих стражданнях, бо ви знаєте, що ми на це призначені.
та да се не колебае никой от тия скърби; защото вие знаете, че на това сме определени.
4 Адже коли ми були з вами, то застерігали, що нас будуть переслідувати. І, як ви знаєте, так і сталося.
Защото, когато бяхме при вас, казахме ви предварително, че има да претърпим беди; което и стана, както знаете.
5 Тож, коли я вже не міг це зносити, я послав його дізнатися про вашу віру, чи спокусник не спокусив вас і чи наш труд не був марним.
И по тая причина, когато не можах да търпя, пратих да узнаят за вярата ви, да не би да ви е изкусил изкусителят, и трудът ни да бъде напразно.
6 Але Тимофій, повернувшись від вас, приніс добру звістку про вашу віру та любов. [Він розповів], що ви завжди добрим словом згадуєте про нас і що бажаєте побачити нас, як і ми вас.
А когато Тимотей дойде още сега при нас, та ни донесе добри вести за вярата и любовта ви, и че имате всякога добри спомени за нас и желаете да ни видите, както и ние вас,
7 Отже, брати, в усіх наших лихах та стражданнях ми втішилися вашою вірою.
тогава, братя, при всичката наша нужда и скръб, утешихме се за вас поради вярата ви;
8 Адже ми тепер ожили, [знаючи], що ви твердо стоїте в Господі.
понеже ние сега живеем, ако вие стоите твърдо в Господа.
9 Як ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, яку ми маємо через вас перед Богом?
Защото как можем достатъчно да благодарим на Бога за вас поради всичката радост, с която се радваме за вас пред нашия Бог?
10 Удень та вночі ми ревно молимось, щоб побачити вас знову й додати те, чого не вистачає вашій вірі.
Нощем и денем се молим преусърдно да видим лицето ви и да допълним това, което не достига на вярата ви.
11 Тепер нехай наш Бог і Отець і наш Господь Ісус спрямують нашу дорогу до вас.
А сам нашият Бог и Отец и нашият Господ Исус дано оправи пътя към вас.
12 Нехай Господь збільшить та примножить вашу любов одне до одного та до всіх інших так, як і ми [сповнені любові] до вас.
И Господ да ви направи да растете и да преизобилвате в любов един към друг и към всичките, както и ние преизобилваме към вас,
13 Нехай Він зміцнить ваші серця, щоб ви були бездоганними та святими перед нашим Богом та Отцем, коли прийде наш Господь Ісус зі всіма своїми святими. Амінь.
за да утвърди сърцата ви непорочни в светост пред нашия Бог и Отец при пришествието на нашия Господ Исус с всичките Негови светии.
