< 1 до солунян 2 >

1 Ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був марним.
Amwe bhayaa, mmenye mwemwe huje ate natahenzele hulimwe setahenzele wene.
2 Як вам відомо, перед нашим приходом до вас ми зазнали страждань та зневаги у Филиппах, але за допомогою нашого Бога ми наважилися звіщати вам Божу Добру Звістку, [незважаючи] на сильне протистояння.
Mmenye huje ulwahwande talabhile tee nantele bhatibhombeye embibhi enzyensoni hula hufilipi, amwe mumenye. Lelo tahwikazile hwa Ngulubhi ayanje ibangili lyakwe pamoja na mayemba aminji.
3 Бо в нашому заклику немає ні омани, ні нечистих мотивів, ні лукавства.
Ate ensundozye tu sezyafumene nembibhi, wala muntavu wala mumwoyo ubhibhi.
4 Навпаки, ми говоримо, як ті, кого Бог визнав гідними та кому доручив Добру Звістку. Ми намагаємося догодити не людям, а Богові, Який випробовує наші серця.
Ate neshi ateteshe Ungulubhi na hweteshelwe mwibhangii enzyo zyatiyanga. Tiyanga siyo huje tibhasungwezyaje abantu, tihusongwezya Ungulubhi. Ungulubhi mwene yasepa amoyo getu.
5 Ви знаєте, що ми ніколи не використовували підлесливого слова й не приховували жадібності – Бог цьому свідок.
Ate setayanjile enongwa enzyahwillesye hulimwene, Neshi shamumenye, wala ate setatumiye ewongwa ezyensinjizizyo zye nziliho, Ungulubhi keti wetu ate setahanzalaga utuntumu hwa bhantu,
6 Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ні від когось іншого,
Wala afume hulimwe au hwabhantu abhanje. Handatibhajiedai apendelelwe huje ate tilibhatumwe bha Yesu.
7 хоч, як апостоли Христа, могли б бути тягарем [для вас]. Навпаки, ми були серед вас як годувальниця, яка доглядає за своїми дітьми.
Lelo talibhahogowe hulimwe nensi umaye shazinzya abhana bhakwe yuyo.
8 Ми полюбили вас настільки, що були раді поділитися з вами не лише Божою Доброю Звісткою, але й своїм життям – такими дорогими ви нам стали.
Hu namna ewe tali niganwe hulimwe, ati tali tayari abhashikisye siyohuje ibangili lya Ngulubhe lyene lelo na maisha getu tete kwasababu mulibha mwetu.
9 Звичайно, брати, ви пам’ятаєте нашу працю та труднощі: проповідуючи вам Божу Добру Звістку, ми вдень та вночі працювали, щоб нікого з вас не обтяжувати.
Amwe bhaholo muhwizuha embombo na mayemba getu. Na tabombaga embombo nu siku na pasanya aje tusahagwe melele umuntu yayonti. Uwakati uwo, tabhalumbelye ibhangililya Ngulubhe.
10 Ви та Бог – свідки того, як свято, праведно й бездоганно ми поводилися з вами, віруючими.
Amwe mulibhaketi bha Ngulubhi, Nufinjile nantele bila ya fujinjile nantele bilaa ya muntu atilulumwe, takakhile shinza namwe mwamumweteshe uYesu.
11 Бо ви знаєте, що кожного з вас, немов батько своїх дітей,
Shesho huje mumenye aje shiliwele shila muntu umoumo, neshi ubaba shalihina bhana bhakwe tabhapelie umwoyo na bhasubhizye na hwilolele.
12 ми заохочували, втішали й закликали жити гідно перед Богом, Який кличе вас у Своє Царство й славу.
Aje mwahanziwaga ajendelele weshi ulukwizyo lwenyu hwa Ngulubhi yabhakwizizye huumwene nu tuntumu wakwe.
13 Тому й ми постійно дякуємо Богові, бо ви, отримавши Слово Боже, яке почули від нас, прийняли його не як людське слово, а як те, чим воно є насправді, – як Слово Боже, що діє у вас, віруючих.
Kwa sababu tihusalifya Ungulubhi shila wakati neshi shamwahejeleye afume hulite enongwa zya Ngulubhi mwazyejeleye siyohuje nongwa zya bantu. Mwazyejeleye huje nongwa zya bhomba embombo hulimwe mwamulyeteshe.
14 Адже ви, брати, стали наслідувачами Божих церков, які перебувають в Юдеї в Христі Ісусі, бо ви постраждали від свого народу так само, як і вони від юдеїв,
Eshiamwe bhaholo, mubhebhantu bhafuatizye amakanisa ga Ngulubhe gagali hwa Bhayahudi mwa Yesu Kilisti. Maana namwe mwayembele humambo kagaala afumehwa bhantu bhenyu, neshi gagali fume hwa Bhayahudi.
15 які вбили Господа Ісуса та пророків, а також переслідували й нас. Вони не догоджають Богові й вороже ставляться до всіх людей,
Bhaali Bhayahudi bhabhaagojile uYesu pandwemo na aakuwe, Bhayahudi bhabhaatibhenjele tifume hwonzesebhahusungwezya Ungulubhe nantele bhabhibhi hwa bhantu bonti.
16 перешкоджаючи нам проповідувати язичникам, щоб вони могли бути спасенні. І так вони додають до своїх гріхів. Проте нарешті гнів Божий спіткав їх.
Bhatizijiye huje tisahaya nje na bhantu bhasiga Bhayahudi, aje bhope bhaposhele uwokovu. Afume epo abhantu bhahwendelela ne mbibhi zyao, mpaka amakhome gabhenzela.
17 А ми, брати, розлучившись із вами на короткий час, – тілом, а не серцем, – ще з більшим прагненням намагалися побачити вас.
Ate bhaholo, talehene namwe hashe shebele, siga talehene shiputi. Taabhombile hunguvu zyetu nahunziliho engosi, abhalole amaso genyu.
18 Тому ми – точніше я, Павло, – намагалися прийти до вас декілька разів, але сатана перешкоджав нам.
Pepo tahanzaga ahwenze hulimwe, aneene Paulo, nahanzaga ahwenze lumo nu lwa mwao, lelo usetano anzigiiye.
19 Бо хто є нашою надією, радістю чи вінком слави перед нашим Господом Ісусом, коли Він прийде?
Ahwilole hwetu pamande hwaibha yeenu au nuluse shelo, au fwalo gwataivunila hwa gosi uwetu uYesu naayenza? Eshi semwemwe neshi shabhali abhaje?
20 Справді, ви – наша слава й радість.
Hwa huje amwemulituntuntu wetu nuluseshelo lwetu.

< 1 до солунян 2 >