< 1 Івана 4 >

1 Любі, не вірте кожному духові, але перевіряйте духів, чи вони від Бога, тому що у світі з’явилося багато лжепророків.
Dearly beloved, believe not every spirit, but try the spirits if they be of God: because many false prophets are gone out into the world.
2 Так розпізнавайте Духа Бога: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога.
By this is the spirit of God known. Every spirit which confesseth that Jesus Christ is come in the flesh, is of God:
3 А кожен дух, який не визнає Ісуса, не від Бога. Це [дух] антихриста, про якого ви чули, що наближається, і він вже у світі.
And every spirit that dissolveth Jesus, is not of God: and this is Antichrist, of whom you have heard that he cometh, and he is now already in the world.
4 Діточки, ви від Бога, і ви перемогли їх, бо Той, Хто у вас, величніший від того, хто у світі.
You are of God, little children, and have overcome him. Because greater is he that is in you, than he that is in the world.
5 Лжепророки – від світу, тому те, про що вони говорять, є від світу, і світ їх слухає.
They are of the world: therefore of the world they speak, and the world heareth them.
6 А ми від Бога, і хто знає Бога, слухає нас, а той, хто не від Бога, не слухає нас. Так ми розпізнаємо Духа правди й духа омани.
We are of God. He that knoweth God, heareth us. He that is not of God, heareth us not. By this we know the spirit of truth, and the spirit of error.
7 Любі, любімо одне одного, тому що любов є від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога та знає Бога.
Dearly beloved, let us love one another, for charity is of God. And every one that loveth, is born of God, and knoweth God.
8 А хто не любить, не знає Бога, тому що Бог є любов.
He that loveth not, knoweth not God: for God is charity.
9 Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього.
By this hath the charity of God appeared towards us, because God hath sent his only begotten Son into the world, that we may live by him.
10 Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.
In this is charity: not as though we had loved God, but because he hath first loved us, and sent his Son to be a propitiation for our sins.
11 Любі, якщо Бог так полюбив нас, то й ми повинні любити одне одного.
My dearest, if God hath so loved us; we also ought to love one another.
12 Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо одне одного, Бог перебуває в нас, і Його любов у нас досконала.
No man hath seen God at any time. If we love one another, God abideth in us, and his charity is perfected in us.
13 Так ми пізнаємо, що залишаємося в Бозі і Бог у нас, бо Він нам дав від Свого Духа.
In this we know that we abide in him, and he in us: because he hath given us of his spirit.
14 Ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина як Спасителя світу.
And we have seen, and do testify, that the Father hath sent his Son to be the Saviour of the world.
15 Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.
Whosoever shall confess that Jesus is the Son of God, God abideth in him, and he in God.
16 Ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має до нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.
And we have known, and have believed the charity, which God hath to us. God is charity: and he that abideth in charity, abideth in God, and God in him.
17 Так любов удосконалюється в нас, щоб ми мали сміливість у День Суду, бо ми в цьому світі, як [Ісус].
In this is the charity of God perfected with us, that we may have confidence in the day of judgment: because as he is, we also are in this world.
18 У любові немає страху. Навпаки, досконала любов викидає страх геть, тому що страх має [в собі] покарання, а хто боїться, ще не вдосконалений у любові.
Fear is not in charity: but perfect charity casteth out fear, because fear hath pain. And he that feareth, is not perfected in charity.
19 Ми любимо, тому що Бог перший полюбив нас.
Let us therefore love God, because God first hath loved us.
20 Якщо хтось скаже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун, бо якщо не любить брата свого, якого бачить, не може любити Бога, Якого не бачить.
If any man say, I love God, and hateth his brother; he is a liar. For he that loveth not his brother, whom he seeth, how can he love God, whom he seeth not?
21 І це є заповідь, яку ми маємо від Бога: «Хто любить Бога, нехай любить і свого брата!».
And this commandment we have from God, that he, who loveth God, love also his brother.

< 1 Івана 4 >