1 до коринтян 7

1 Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки».

2 Однак через [небезпеку] статевої розпусти нехай кожен [чоловік] має свою дружину й кожна [жінка] нехай має свого чоловіка.

3 Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові.

4 Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина.

5 Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість.

6 Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ.

7 Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.

8 Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я.

9 Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися [бажанням].

10 А одруженим наказую, [точніше] не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком.

11 А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.

12 Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею.

13 Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним.

14 Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

15 Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не зв’язані. Бог покликав вас до миру.

16 Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?

17 Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах.

18 Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним!

19 Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. [Головне – це] зберігання Божих заповідей.

20 Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.

21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся [нагодою].

22 Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом.

23 Ви куплені за [високу] ціну, тож не ставайте рабами людей.

24 Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.

25 Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.

26 Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, [як є].

27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання! Не зв’язаний з дружиною? Не шукай дружини!

28 Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я [намагаюся] вас уберегти від них.

29 Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має;

30 а ті, хто плаче, [нехай будуть] як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє;

31 і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується [ним], адже образ цього світу минає.

32 Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві.

33 А одружений турбується земним, як догодити дружині,

34 і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові.

35 Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.

36 Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви, і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться.

37 Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре.

38 Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.

39 Жінка зв’язана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне, вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі.

40 Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, [як є]. Думаю, що і я маю Божого Духа.