1 до коринтян 3
1 Брати, навіть я не зміг говорити з вами як із духовними [людьми], а [говорив] як із тілесними, як із немовлятами в Христі.
І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2 І годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли [її їсти]. Та навіть зараз не можете,
Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3 оскільки ви ще досі тілесні. Адже якщо між вами ще є заздрість, сварки та розділення, то хіба ви не тілесні й не поводитесь, як [інші] люди?
Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4 Ось коли хтось каже: «Я – Павла!», а інший: «Я – Аполлоса!», то хіба ви не поводитеся так, як [інші] люди?
Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?
5 Адже хто такий Аполлос? Чи хто такий Павло? Служителі, через яких ви повірили, як кожному дав Господь.
Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6 Я посадив, Аполлос полив, але Бог зростив.
Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.
7 Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є кимось, а лише Бог, Який зрощує.
Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8 Хто садить і хто поливає – одне, але кожен отримає нагороду згідно зі своєю працею.
Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.
9 Адже ми Божі працівники, а ви – Божа нива, Божа будівля.
Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10 За Божою благодаттю, даною мені, я, як мудрий будівельник, заклав основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен дивиться уважно, як будує.
По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує.
11 Адже ніхто не може закласти іншої основи замість вже закладеної, якою є Ісус Христос.
Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12 А якщо хтось будує на цій основі золотом, сріблом, дорогоцінним камінням, деревом, травою чи соломою,
Коли ж хто будує на сій підвалині з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -
13 то праця кожного стане явною: День [Ісуса Христа][все] прояснить, бо вогонь виявить усе й перевірить роботу кожного.
кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14 Якщо збудоване [людиною] вистоїть, вона отримає нагороду,
Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.
15 а якщо її праця згорить, вона зазнає збитків, хоча сама буде спасенна, але наче крізь вогонь.
Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
16 Чи не знаєте, що ви – Божий храм і Дух Бога проживає у вас?
Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17 Якщо хтось зруйнує Божий храм, то його зруйнує Бог, тому що Божий храм святий, а ним є ви.
Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18 Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим! (aiōn g165)
Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим. (aiōn g165)
19 Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю».
Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20 І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота».
І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21 Отже, нехай ніхто не вихваляється людьми, бо вам належить усе:
Тимже нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше,
Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,
23 ви ж – Христові, а Христос – Божий.
ви ж Христові, а Христос Божий.
