1 до коринтян 3
1 Брати, навіть я не зміг говорити з вами як із духовними [людьми], а [говорив] як із тілесними, як із немовлятами в Христі.
И аз, братя, не можах да говоря на вас, като на духовни, но като на плътски, като на младенци в Христа.
2 І годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли [її їсти]. Та навіть зараз не можете,
С мляко ви храних, не с твърда храна; защото още не можехте да го приемете, а и сега още не можете.
3 оскільки ви ще досі тілесні. Адже якщо між вами ще є заздрість, сварки та розділення, то хіба ви не тілесні й не поводитесь, як [інші] люди?
Понеже и досега сте плътски; защото, докато има между вас завист и разпра, не сте ли плътски, и не постъпвате ли по човешки?
4 Ось коли хтось каже: «Я – Павла!», а інший: «Я – Аполлоса!», то хіба ви не поводитеся так, як [інші] люди?
Защото, кога един казва: Аз съм Павлов, а друг: Аз съм Аполосов, не сте ли като човеци слаби?
5 Адже хто такий Аполлос? Чи хто такий Павло? Служителі, через яких ви повірили, як кожному дав Господь.
Какво е, прочее, Аполос, и какво е Павел? Те са служители, чрез които повярвахте, и то както Господ е дал на всеки от тях.
6 Я посадив, Аполлос полив, але Бог зростив.
Аз насадих, Аполос напои, но Господ прави да расте.
7 Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є кимось, а лише Бог, Який зрощує.
И тъй, нито който сади е нещо, нито който пои, а Господ, Който прави да расте.
8 Хто садить і хто поливає – одне, але кожен отримає нагороду згідно зі своєю працею.
Прочее, тоя, който сади, и тоя, който пои, са равни, обаче всеки според своя труд ще получи своята награда;
9 Адже ми Божі працівники, а ви – Божа нива, Божа будівля.
защото сме съработници на Бога, като вие сте Божия нива, Божие здание.
10 За Божою благодаттю, даною мені, я, як мудрий будівельник, заклав основу, а інший будує на ній. Але нехай кожен дивиться уважно, як будує.
Според дадената ми Божия благодат, като изкусен строител аз положих основа; а друг гради на нея.
11 Адже ніхто не може закласти іншої основи замість вже закладеної, якою є Ісус Христос.
Защото никой не може да положи друга основа, освен положената, която е Исус Христос.
12 А якщо хтось будує на цій основі золотом, сріблом, дорогоцінним камінням, деревом, травою чи соломою,
И ако някой гради на основата злато, сребро, скъпоценни камъни, дърво, сено, слама,
13 то праця кожного стане явною: День [Ісуса Христа][все] прояснить, бо вогонь виявить усе й перевірить роботу кожного.
всекиму работата ще стане явна каква е; защото Господният ден ще я изяви, понеже тя чрез огън се открива; и самият огън ще изпита работата на всекиго каква е.
14 Якщо збудоване [людиною] вистоїть, вона отримає нагороду,
Тоя, комуто работата, която е градил, устои, ще получи награда.
15 а якщо її праця згорить, вона зазнає збитків, хоча сама буде спасенна, але наче крізь вогонь.
А тоя, комуто работата изгори, ще претърпи загуба; а сам той ще се избави, но тъй като през огън.
16 Чи не знаєте, що ви – Божий храм і Дух Бога проживає у вас?
Не знаете ли, че сте храм на Бога, и че Божият Дух живее във вас?
17 Якщо хтось зруйнує Божий храм, то його зруйнує Бог, тому що Божий храм святий, а ним є ви.
Ако някой развали Божия храм, него Бог ще развали; защото Божият храм е свет, който храм сте вие.
18 Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим! (aiōn g165)
Никой да не се лъже. Ако някой между вас мисли, че е мъдър според тоя век, нека стане глупав за да бъде мъдър. (aiōn g165)
19 Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю».
Защото мъдростта на тоя свят е глупост пред Бога, понеже е писано: "Улавя мъртвите в лукавството им";
20 І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота».
и пак: "Господ знае, разсъжденията на мъдрите са суетни".
21 Отже, нехай ніхто не вихваляється людьми, бо вам належить усе:
Затова никой да се не хвали с човеците. Защото всичко е ваше;
22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше,
било Павел, или Аполос, или Кифа, или светът, или животът, или смъртта, или сегашното, или бъдещето, всичко е ваше;
23 ви ж – Христові, а Христос – Божий.
а вие сте Христови, а Христос Божий.
