1 до коринтян 15
1 Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
Poleg tega, bratje, vam razglašam evangelij, ki sem vam ga oznanil, ki ste ga tudi sprejeli in v katerem stojite;
2 Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
po katerem ste tudi rešeni, če obdržite v spominu, kar sem vam oznanil, razen če ste zaman verovali.
3 Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
Kajti predvsem sem vam izročil to, kar sem tudi sam prejel, kako je ta Kristus umrl za naše grehe, glede na pisma;
4 був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
in da je bil pokopan in da je bil tretji dan obujen, glede na pisma;
5 і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
in da ga je videl Kefa, nató dvanajsteri.
6 Після того Він явився одночасно понад п’ятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
Potem ga je hkrati videlo več kot petsto bratov; od katerih jih je večji del ostal do sedaj, toda nekateri so zaspali.
7 Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
Nató ga je videl Jakob, potem vsi apostoli.
8 А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
In zadnji od vseh sem ga videl tudi jaz, kakor nekdo rojen izven pravšnjega časa.
9 Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
Kajti jaz sem najmanjši izmed apostolov, ki nisem primeren, da sem imenovan apostol, ker sem preganjal Božjo cerkev.
10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, [бо] я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
Toda po Božji milosti sem, kar sem, in njegova milost, ki mi je bila podeljena, ni bila zaman; temveč sem se trudil bolj obilno kakor vsi oni. Vendar ne jaz, temveč Božja milost, ki je bila z menoj.
11 Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
Torej bodisi sem bil jaz ali oni, takó oznanjamo in takó ste verovali.
12 Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
Torej če se oznanja Kristusa, ki je obujen od mrtvih, kako nekateri izmed vas pravite, da ni vstajenja mrtvih?
13 Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
Toda če ni bilo vstajenja mrtvih, potem Kristus ni obujen.
14 А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
Če pa Kristus ni bil obujen, potem je naše oznanjevanje prazno in je tudi vaša vera prazna.
15 І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
Da, spoznani smo [za] krive Božje priče, ker smo pričevali o Bogu, ki je obudil Kristusa; ki ga ni obudil, če je tako, da mrtvi ne vstajajo.
16 Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа [Бог] не воскресив,
Kajti če mrtvi ne vstajajo, potem Kristus ni obujen.
17 а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
Če pa Kristus ni bil obujen, je vaša vera prazna; še vedno ste v svojih grehih.
18 Тому й ті, що померли в Христі, загинули.
Tedaj so propadli tudi tisti, ki so zaspali v Kristusu.
19 Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
Če imamo samo v tem življenju upanje v Kristusa, smo od vseh ljudi najbolj bedni.
20 Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. [Він] – первісток серед тих, що заснули.
Toda sedaj je Kristus obujen od mrtvih in postal prvenec teh, ki so zaspali.
21 Адже як через людину [прийшла] смерть, так і через Людину [прийшло] воскресіння з мертвих.
Kajti odkar je po človeku prišla smrt, je po človeku prišlo tudi vstajenje mrtvih.
22 Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть,
Kajti kakor v Adamu vsi umrejo, bodo točno tako v Kristusu vsi oživljeni.
23 але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
Toda vsak po svojem lastnem redu; prvenec Kristus, zatem tisti, ki so Kristusovi, ob njegovem prihodu.
24 Тоді [настане] кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
Potem pride konec, ko bo kraljestvo izročil Bogu, celó Očetu; ko bo odstranil vsako vladavino in vsako oblast ter moč.
25 Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
Kajti on mora kraljevati, dokler ne položi vseh sovražnikov pod njegova stopala.
26 Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
Zadnji sovražnik, ki bo uničen, je smrt.
27 Адже «Він усе підкорив Йому під ноги». І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу.
Kajti vse stvari je položil pod njegova stopala. Toda ko pravi, vse stvari so položene pod njega, je očitno, da je tisti, ki je vse stvari položil pod njega, izvzet.
28 Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
In ko mu bodo vse stvari podjarmljene, potem bo tudi Sin sebe podvrgel njemu, ki je vse stvari položil pod njega, da bo lahko Bog vse v vsem.
29 Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
Sicer kaj bodo storili tisti, ki se krščujejo za mrtve, če mrtvi sploh niso obujeni? Zakaj so bili potem krščeni za mrtve?
30 І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
In čemu mi vsako uro stojimo v nevarnosti?
31 Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
Pri svojem veselju, ki ga imam v Kristusu Jezusu, našem Gospodu, izjavljam: »Vsak dan umiram.«
32 Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо».
Če sem se v Efezu po človeško boril z zvermi, kaj mi koristi, če mrtvi niso obujeni? Jejmo in pijmo, kajti jutri umremo.
33 Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї».
Ne bodite zavedeni. Zli pogovori pokvarijo dobre manire.
34 Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу [це] на ваш сором.
Zbudite se k pravičnosti in ne grešite, kajti nekateri nimajo Božjega spoznanja. To vam govorim v vašo sramoto.
35 Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
Toda nekateri ljudje bodo rekli: »Kako so mrtvi obujeni? In s kakšnim telesom pridejo?«
36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо [спочатку] не помре.
Ti bedak, to kar ti seješ, ne oživi, razen če ne umre.
37 І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно пшениці чи чогось іншого.
In to, kar ti seješ, ne seješ tega telesa, ki bo, temveč golo zrno, to je lahko pšenica ali neko drugo zrno;
38 Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
toda Bog mu daje telo, kakor mu ugaja in vsakemu semenu svoje lastno telo.
39 Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
Ni vse meso isto meso, ampak je ena vrsta mesa od ljudi, drugo meso od živali, drugo od rib in drugo od ptic.
40 Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
Tam so tudi nebesna telesa in zemeljska telesa; toda slava nebesnih je ena, slava zemeljskih pa je druga.
41 У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
Ena je slava sonca, druga slava lune in druga slava zvezd, kajti ena zvezda se od druge zvezde razlikuje po slavi.
42 Так само й з воскресінням із мертвих. [Тіло] сіється в тлінні, [але] воскресає в нетлінні.
Tako je tudi vstajenje mrtvih. Sejano je v trohljivosti, obujeno je v netrohljivosti.
43 Сіється в ганебності, [але] воскресає в славі. Сіється в слабкості, [але] воскресає в силі.
Sejano je v nečast, dvignjeno je v slavo. Sejano je v slabosti, dvignjeno je v moči.
44 Сіється в земному тілі, [але] воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
Sejano je v naravno telo, dvignjeno je duhovno telo. Obstaja naravno telo in obstaja duhovno telo.
45 Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.
In tako je pisano: ›Prvi človek Adam je postal živa duša; ‹ zadnji Adam je postal oživljajoč duh.
46 Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
Vendar ni bilo najprej to, kar je duhovno, temveč to, kar je naravno, in potem to, kar je duhovno.
47 Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
Prvi človek je iz tal, zemeljski; drugi človek je Gospod iz nebes.
48 Якою є земна [людина], такими є й інші земні, і Якою є небесна [Людина], такими є й інші небесні.
Kakršen je zemeljski, takšni so tudi tisti, ki so zemeljski; in kakršen je nebeški, takšni so tudi tisti, ki so nebeški.
49 І як ми носили образ земного, так само носитимемо й образ небесного.
In kakor smo nosili zemeljsko podobo, bomo nosili tudi nebeško podobo.
50 Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
Torej povem to, bratje, da meso in kri ne moreta podedovati Božjega kraljestva; niti trohnenje ne podeduje netrohnenja.
51 Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
Glejte, pokažem vam skrivnost: ›Ne bomo vsi zaspali, toda vsi bomo spremenjeni,
52 умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
v trenutku, kot bi trenil z očesom, ob zadnji trobenti, kajti trobenta bo zadonela in mrtvi bodo vstali netrohneči in mi bomo spremenjeni.‹
53 Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
Kajti ta trohljivost si mora nadeti netrohljivost in to umrljivo si mora nadeti nesmrtnost.
54 Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».
Torej ko si bo ta trohljivost nadela netrohljivost in si bo to umrljivo nadelo nesmrtnost, tedaj se bo izpolnila beseda, ki je zapisana: ›Smrt je požrta v zmagi.
Oh smrt, kje je tvoje želo? Oh grob, kje je tvoja zmaga?‹ (Hadēs g86)
56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
Želo smrti je greh, moč greha pa je postava.
57 Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
Toda zahvaljen bodi Bog, ki nam daje zmago po našem Gospodu Jezusu Kristusu.
58 Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
Torej, moji ljubljeni bratje, bodite neomajni, nepremakljivi, vedno obilni v Gospodovem delu, ker veste, da vaš trud v Gospodu ni zaman.
