1 до коринтян 15
1 Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
Notum autem vobis facio, fratres, Evangelium, quod praedicavi vobis, quod et accepistis, in quo et statis,
2 Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
per quod et salvamini: qua ratione praedicaverim vobis, si tenetis, nisi frustra credidistis.
3 Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
Tradidi enim vobis in primis quod et accepi: quoniam Christus mortuus est pro peccatis nostris secundum Scripturas:
4 був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
et quia sepultus est, et quia resurrexit tertia die secundum Scripturas:
5 і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
et quia visus est Cephae, et post hoc undecim:
6 Після того Він явився одночасно понад п’ятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
Deinde visus est plus quam quingentis fratribus simul: ex quibus multi manent usque adhuc, quidam autem dormierunt:
7 Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
Deinde visus est Iacobo, deinde Apostolis omnibus:
8 А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
Novissime autem omnium tamquam abortivo, visus est et mihi.
9 Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
Ego enim sum minimus Apostolorum, qui non sum dignus vocari Apostolus, quoniam persecutus sum Ecclesiam Dei.
10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, [бо] я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
Gratia autem Dei sum id, quod sum, et gratia eius in me vacua non fuit, sed abundantius illis omnibus laboravi: non ego autem, sed gratia Dei mecum:
11 Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
Sive enim ego, sive illi: sic praedicavimus, et sic credidistis.
12 Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
Si autem Christus praedicatur quod resurrexit a mortuis, quomodo quidam dicunt in vobis, quoniam resurrectio mortuorum non est?
13 Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
Si autem resurrectio mortuorum non est: neque Christus resurrexit.
14 А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
Si autem Christus non resurrexit, inanis est praedicatio nostra, inanis est et fides vestra:
15 І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
invenimur autem et falsi testes Dei: quoniam testimonium diximus adversus Deum quod suscitaverit Christum, quem non suscitavit, si mortui non resurgunt.
16 Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа [Бог] не воскресив,
Nam si mortui non resurgunt, neque Christus resurrexit.
17 а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
Quod si Christus non resurrexit, vana est fides vestra, adhuc enim estis in peccatis vestris.
18 Тому й ті, що померли в Христі, загинули.
Ergo et qui dormierunt in Christo, perierunt.
19 Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
Si in hac vita tantum in Christo sperantes sumus, miserabiliores sumus omnibus hominibus.
20 Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. [Він] – первісток серед тих, що заснули.
Nunc autem Christus resurrexit a mortuis primitiae dormientium,
21 Адже як через людину [прийшла] смерть, так і через Людину [прийшло] воскресіння з мертвих.
quoniam quidem per hominem mors, et per hominem resurrectio mortuorum.
22 Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть,
Et sicut in Adam omnes moriuntur, ita et in Christo omnes vivificabuntur.
23 але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
Unusquisque autem in suo ordine, primitiae Christus: deinde ii, qui sunt Christi, qui in adventu eius crediderunt.
24 Тоді [настане] кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
Deinde finis: cum tradiderit regnum Deo et Patri, cum evacuaverit omnem principatum, et potestatem, et virtutem.
25 Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
Oportet autem illum regnare donec ponat omnes inimicos sub pedibus eius.
26 Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
Novissime autem inimica destruetur mors: Omnia enim subiecit pedibus eius. Cum autem haec dicat:
27 Адже «Він усе підкорив Йому під ноги». І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу.
Omnia subiecta sunt ei, sine dubio praeter eum, qui subiecit ei omnia.
28 Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
Cum autem subiecta fuerint illi omnia: tunc et ipse Filius subiectus erit ei, qui subiecit sibi omnia, ut sit Deus omnia in omnibus.
29 Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
Alioquin quid facient qui baptizantur pro mortuis, si omnino mortui non resurgunt? ut quid et baptizantur pro illis?
30 І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
ut quid et nos periclitamur omni hora?
31 Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
Quotidie morior propter vestram gloriam, fratres, quam habeo in Christo Iesu Domino nostro.
32 Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо».
Si (secundum hominem) ad bestias pugnavi Ephesi, quid mihi prodest, si mortui non resurgunt? manducemus, et bibamus, cras enim moriemur.
33 Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї».
Nolite seduci: Corrumpunt mores bonos colloquia mala.
34 Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу [це] на ваш сором.
Evigilate iusti, et nolite peccare: ignorantiam enim Dei quidam habent, ad reverentiam vobis loquor.
35 Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
Sed dicet aliquis: Quomodo resurgunt mortui? qualive corpore venient?
36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо [спочатку] не помре.
Insipiens, tu quod seminas non vivificatur, nisi prius moriatur.
37 І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно пшениці чи чогось іншого.
Et quod seminas, non corpus, quod futurum est, seminas, sed nudum granum, ut puta tritici, aut alicuius ceterorum.
38 Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
Deus autem dat illi corpus sicut vult: ut unicuique seminum proprium corpus.
39 Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
Non omnis caro, eadem caro: sed alia quidem hominum, alia vero pecorum, alia volucrum, alia autem piscium.
40 Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
Et corpora caelestia, et corpora terrestria: sed alia quidem caelestium gloria, alia autem terrestrium:
41 У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
Alia claritas solis, alia claritas lunae, et alia claritas stellarum. Stella enim a stella differt in claritate:
42 Так само й з воскресінням із мертвих. [Тіло] сіється в тлінні, [але] воскресає в нетлінні.
sic et resurrectio mortuorum. Seminatur in corruptione, surget in incorruptione.
43 Сіється в ганебності, [але] воскресає в славі. Сіється в слабкості, [але] воскресає в силі.
Seminatur in ignobilitate, surget in gloria: Seminatur in infirmitate, surget in virtute:
44 Сіється в земному тілі, [але] воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
Seminatur corpus animale, surget corpus spiritale. Si est corpus animale, est et spiritale, sicut scriptum est:
45 Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.
Factus est primus homo Adam in animam viventem, novissimus Adam in spiritum vivificantem.
46 Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
Sed non prius quod spiritale est, sed quod animale: deinde quod spiritale.
47 Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
Primus homo de terra, terrenus: secundus homo de caelo, caelestis.
48 Якою є земна [людина], такими є й інші земні, і Якою є небесна [Людина], такими є й інші небесні.
Qualis terrenus, tales et terreni: et qualis caelestis, tales et caelestes.
49 І як ми носили образ земного, так само носитимемо й образ небесного.
Igitur, sicut portavimus imaginem terreni, portemus et imaginem caelestis.
50 Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
Hoc autem dico, fratres: quia caro et sanguis regnum Dei possidere non possunt: neque corruptio incorruptelam possidebit.
51 Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
Ecce mysterium vobis dico: Omnes quidem resurgemus, sed non omnes immutabimur.
52 умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
In momento, in ictu oculi, in novissima tuba: canet enim tuba, et mortui resurgent incorrupti: et nos immutabimur.
53 Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
Oportet enim corruptibile hoc induere incorruptionem: et mortale hoc induere immortalitatem.
54 Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».
Cum autem mortale hoc induerit immortalitatem, tunc fiet sermo, qui scriptus est: Absorpta est mors in victoria.
Ubi est mors victoria tua? ubi est mors stimulus tuus? (Hadēs g86)
56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
Stimulus autem mortis peccatum est: virtus vero peccati lex.
57 Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
Deo autem gratias, qui dedit nobis victoriam per Dominum nostrum Iesum Christum.
58 Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
Itaque fratres mei dilecti, stabiles estote, et immobiles: abundantes in opere Domini semper, scientes quod labor vester non est inanis in Domino.
