1 до коринтян 15
1 Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
Now, brothers, I want to remind you of the gospel I preached to you, which you received, and in which you stand firm.
2 Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
By this gospel you are saved, if you hold firmly to the word I preached to you. Otherwise, you have believed in vain.
3 Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
For what I received I passed on to you as of first importance: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
4 був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
that He was buried, that He was raised on the third day according to the Scriptures,
5 і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
and that He appeared to Cephas and then to the Twelve.
6 Після того Він явився одночасно понад п’ятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
After that, He appeared to more than five hundred brothers at once, most of whom are still living, though some have fallen asleep.
7 Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
Then He appeared to James, then to all the apostles.
8 А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
And last of all He appeared to me also, as to one of untimely birth.
9 Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
For I am the least of the apostles and am unworthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, [бо] я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
But by the grace of God I am what I am, and His grace to me was not in vain. No, I worked harder than all of them—yet not I, but the grace of God that was with me.
11 Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
Whether, then, it was I or they, this is what we preach, and this is what you believed.
12 Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
But if it is preached that Christ has been raised from the dead, how can some of you say that there is no resurrection of the dead?
13 Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
If there is no resurrection of the dead, then not even Christ has been raised.
14 А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
And if Christ has not been raised, our preaching is worthless, and so is your faith.
15 І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
In that case, we are also exposed as false witnesses about God. For we have testified about God that He raised Christ from the dead, but He did not raise Him if in fact the dead are not raised.
16 Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа [Бог] не воскресив,
For if the dead are not raised, then not even Christ has been raised.
17 а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
And if Christ has not been raised, your faith is futile; you are still in your sins.
18 Тому й ті, що померли в Христі, загинули.
Then those also who have fallen asleep in Christ have perished.
19 Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
If our hope in Christ is for this life alone, we are to be pitied more than all men.
20 Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. [Він] – первісток серед тих, що заснули.
But Christ has indeed been raised from the dead, the firstfruits of those who have fallen asleep.
21 Адже як через людину [прийшла] смерть, так і через Людину [прийшло] воскресіння з мертвих.
For since death came through a man, the resurrection of the dead comes also through a man.
22 Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть,
For as in Adam all die, so in Christ all will be made alive.
23 але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
But each in his own turn: Christ the firstfruits; then at His coming, those who belong to Him.
24 Тоді [настане] кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
Then the end will come, when He hands over the kingdom to God the Father after He has destroyed all dominion, authority, and power.
25 Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
For He must reign until He has put all His enemies under His feet.
26 Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
The last enemy to be destroyed is death.
27 Адже «Він усе підкорив Йому під ноги». І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу.
For “God has put everything under His feet.” Now when it says that everything has been put under Him, this clearly does not include the One who put everything under Him.
28 Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
And when all things have been subjected to Him, then the Son Himself will be made subject to Him who put all things under Him, so that God may be all in all.
29 Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
If these things are not so, what will those do who are baptized for the dead? If the dead are not raised at all, why are people baptized for them?
30 І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
And why do we endanger ourselves every hour?
31 Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
I face death every day, brothers, as surely as I boast about you in Christ Jesus our Lord.
32 Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо».
If I fought wild beasts in Ephesus for human motives, what did I gain? If the dead are not raised, “Let us eat and drink, for tomorrow we die.”
33 Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї».
Do not be deceived: “Bad company corrupts good character.”
34 Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу [це] на ваш сором.
Sober up as you ought, and stop sinning; for some of you are ignorant of God. I say this to your shame.
35 Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
But someone will ask, “How are the dead raised? With what kind of body will they come?”
36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо [спочатку] не помре.
You fool! What you sow does not come to life unless it dies.
37 І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно пшениці чи чогось іншого.
And what you sow is not the body that will be, but just a seed, perhaps of wheat or something else.
38 Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
But God gives it a body as He has designed, and to each kind of seed He gives its own body.
39 Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
Not all flesh is the same: Men have one kind of flesh, animals have another, birds another, and fish another.
40 Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
There are also heavenly bodies and earthly bodies. But the splendor of the heavenly bodies is of one degree, and the splendor of the earthly bodies is of another.
41 У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
The sun has one degree of splendor, the moon another, and the stars another; and star differs from star in splendor.
42 Так само й з воскресінням із мертвих. [Тіло] сіється в тлінні, [але] воскресає в нетлінні.
So will it be with the resurrection of the dead: What is sown is perishable; it is raised imperishable.
43 Сіється в ганебності, [але] воскресає в славі. Сіється в слабкості, [але] воскресає в силі.
It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
44 Сіється в земному тілі, [але] воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. If there is a natural body, there is also a spiritual body.
45 Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.
So it is written: “The first man Adam became a living being;” the last Adam a life-giving spirit.
46 Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
The spiritual, however, was not first, but the natural, and then the spiritual.
47 Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
The first man was of the dust of the earth, the second man from heaven.
48 Якою є земна [людина], такими є й інші земні, і Якою є небесна [Людина], такими є й інші небесні.
As was the earthly man, so also are those who are of the earth; and as is the heavenly man, so also are those who are of heaven.
49 І як ми носили образ земного, так само носитимемо й образ небесного.
And just as we have borne the likeness of the earthly man, so also shall we bear the likeness of the heavenly man.
50 Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
Now I declare to you, brothers, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God, nor does the perishable inherit the imperishable.
51 Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
Listen, I tell you a mystery: We will not all sleep, but we will all be changed—
52 умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
in an instant, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound, the dead will be raised imperishable, and we will be changed.
53 Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
For the perishable must be clothed with the imperishable, and the mortal with immortality.
54 Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».
When the perishable has been clothed with the imperishable and the mortal with immortality, then the saying that is written will come to pass: “Death has been swallowed up in victory.”
“Where, O Death, is your victory? Where, O Death, is your sting?” (Hadēs g86)
56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
57 Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ!
58 Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
Therefore, my beloved brothers, be steadfast and immovable. Always excel in the work of the Lord, because you know that your labor in the Lord is not in vain.
