1 до коринтян 1
1 Павло, покликаний з волі Божої бути апостолом Христа Ісуса, і брат Состен.
Paulus vocatus Apostolus Iesu Christi per voluntatem Dei, et Sosthenes frater,
2 Церкві Божій в Коринфі, тим, хто освячений у Христі Ісусі та покликаний бути Його святим [народом], разом з усіма, хто призиває в будь-якому місці ім’я нашого Господа Ісуса Христа – [Господа] їхнього й нашого.
Ecclesiae Dei, quae est Corinthi, sanctificatis in Christo Iesu, vocatis sanctis, cum omnibus, qui invocant nomen Domini nostri Iesu Christi, in omni loco ipsorum, et nostro.
3 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
Gratia vobis, et pax a Deo Patre nostro, et Domino Iesu Christo.
4 Я завжди дякую моєму Богові за вас і за Його благодать, надану вам у Христі Ісусі.
Gratias ago Deo meo semper pro vobis in gratia Dei, quae data est vobis in Christo Iesu:
5 Бо в Ньому ви збагатились у всьому: і в усякому слові, і в усякому знанні,
quod in omnibus divites facti estis in illo, in omni verbo, et in omni scientia:
6 оскільки свідчення про Христа підтвердилося у вас.
sicut testimonium Christi confirmatum est in vobis:
7 Тож вам, що очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.
ita ut nihil vobis desit in ulla gratia, expectantibus revelationem Domini nostri Iesu Christi,
8 Він зміцнить вас до кінця, [щоб ви були] невинними в День нашого Господа Ісуса Христа.
qui et confirmabit vos usque in finem sine crimine, in die adventus Domini nostri Iesu Christi.
9 Вірний Бог, через Якого ви покликані до спільності з Його Сином Ісусом Христом, нашим Господом.
Fidelis Deus: per quem vocati estis in societatem filii eius Iesu Christi Domini nostri.
10 Закликаю вас, брати, іменем нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви всі говорили одне й щоб не було між вами розділень, натомість майте цілковиту єдність у думках і розумінні.
Obsecro autem vos fratres per nomen Domini nostri Iesu Christi: ut idipsum dicatis omnes, et non sint in vobis schismata: sitis autem perfecti in eodem sensu, et in eadem scientia.
11 Адже, брати мої, [люди] Хлої доповіли мені, що між вами існують сварки.
Significatum est enim mihi de vobis fratres mei ab iis, qui sunt Chloes, quia contentiones sunt inter vos.
12 Я маю на увазі, що одні з вас кажуть: «Я – Павла!», інші: «Я – Аполлоса!», ще інші: «Я – Кифи!» або: «Я – Христа!»
Hoc autem dico, quod unusquisque vestrum dicit: Ego quidem sum Pauli: ego autem Apollo: ego vero Cephae: ego autem Christi.
13 Невже Христос поділений? Чи, може, Павло був розіп’ятий за вас? Чи, може, ви в ім’я Павла були хрещені?
Divisus est Christus: Numquid Paulus crucifixus est pro vobis? aut in nomine Pauli baptizati estis?
14 Я дякую Богові за те, що не хрестив жодного з вас, окрім Криспа та Гая,
Gratias ago Deo meo, quod neminem vestrum baptizavi, nisi Crispum, et Caium:
15 щоб ніхто не сказав, що ви були хрещені в моє ім’я.
nequis dicat quod in nomine meo baptizati estis.
16 [Щоправда, ] я охрестив і дім Стефана, але не знаю, чи хрестив я ще когось іншого.
Baptizavi autem et Stephanae domum: ceterorum autem nescio si quem alium vestrum baptizaverim.
17 Бо Христос послав мене не хрестити, а звіщати Добру Звістку, причому не мудрістю красномовства, щоб хрест Христа не був позбавлений [своєї сили].
Non enim misit me Christus baptizare, sed evangelizare: non in sapientia verbi, ut non evacuetur crux Christi.
18 Адже звістка хреста – це безумство для тих, хто гине, але для нас, спасенних, – це Божа сила.
Verbum enim crucis pereuntibus quidem stultitia est: iis autem, qui salvi fiunt, id est nobis, Dei virtus est.
19 Бо написано: «Я знищу мудрість мудрих та відкину розум розумних».
Scriptum est enim: Perdam sapientiam sapientium, et prudentiam prudentium reprobabo.
20 Де мудрець? Де книжник? Де мислитель цього віку? Хіба Бог не обернув на безумство мудрість світу? (aiōn g165)
Ubi sapiens? ubi scriba? ubi conquisitor huius saeculi? Nonne stultam fecit Deus sapientiam huius mundi? (aiōn g165)
21 Оскільки за великою мудрістю Бога світ, незважаючи на всю [свою] мудрість, так і не зміг пізнати Бога, [то] до вподоби було Богу спасти тих, хто вірить, через безумство проповіді [Доброї Звістки].
Nam quia in Dei sapientia non cognovit mundus per sapientiam Deum: placuit Deo per stultitiam praedicationis salvos facere credentes.
22 Бо юдеї вимагають знаків, греки шукають мудрості,
Quoniam et Iudaei signa petunt, et Graeci sapientiam quaerunt:
23 а ми проповідуємо розіп’ятого Христа – камінь спотикання для юдеїв і безумство для язичників.
nos autem praedicamus Christum crucifixum: Iudaeis quidem scandalum, Gentibus autem stultitiam,
24 Але для покликаних – чи то юдеїв, чи то греків – Христос є силою та мудрістю Бога.
ipsis autem vocatis Iudaeis, atque Graecis Christum Dei virtutem, et Dei sapientia:
25 Адже Боже безумство мудріше від людей і Божа слабкість сильніша від людей.
quia quod stultum est Dei, sapientius est hominibus: et quod infirmum est Dei, fortius est hominibus.
26 Брати, зверніть увагу на ваше покликання: [серед вас] небагато по-людському мудрих, небагато сильних, небагато вельможних.
Videte enim vocationem vestram fratres, quia non multi sapientes secundum carnem, non multi potentes, non multi nobiles:
27 Але Бог обрав безумне світу, щоб осоромити мудрих, і Бог обрав слабке світу, щоб осоромити сильних.
sed quae stulta sunt mundi elegit Deus, ut confundat sapientes: et infirma mundi elegit Deus, ut confundat fortia:
28 Бог обрав низьке та зневажене світу, те, чого [ніби] не існує, аби скасувати те, що існує,
et ignobilia mundi, et contemptibilia elegit Deus, et ea, quae non sunt, ut ea quae sunt destrueret:
29 щоб жодна людина не вихвалялася перед Богом.
ut non glorietur omnis caro in conspectu eius.
30 Завдяки Йому ви знаходитесь у Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, святістю та відкупленням,
Ex ipso autem vos estis in Christo Iesu, qui factus est nobis sapientia a Deo, et iustitia, et sanctificatio, et redemptio:
31 адже написано: «Той, хто вихваляється, нехай вихваляється в Господі».
ut quemadmodum scriptum est: Qui gloriatur, in Domino glorietur.
