Mmɛbusɛm 7
1 Me ba, fa me nsɛm sie na kora mʼahyɛdeɛ wɔ wo mu.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Di mʼahyɛdeɛ so na wobɛnya nkwa; bɔ me nkyerɛkyerɛ ho ban sɛ deɛ wodɔ noɔ.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Kyekyere bɔ wo nsateaa ho; twerɛ no yie gu wʼakoma ɛpono so.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Ka kyerɛ nyansa sɛ, “Wo yɛ me nuabaa,” na frɛ nteaseɛ wo busuani;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 Wɔbɛtwe wo afiri ɔbaawaresɛefoɔ ho, afiri ɔbaawarefoɔ sansani nsɛmmɔdɛ ho.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Me fie mpomma ano mede mʼani faa ntokua mu.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Mehunuu wɔ ntetekwaafoɔ mu, mehyɛɛ mmeranteɛ no mu baako nso, ɔbabunu a ɔnni adwene.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Na ɔnam borɔno a ɛbɛn ɔbaa no fie so a nʼani kyerɛ ɔbaa no fie
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 ɛberɛ a ɔnwunu redwoɔ, na animu rebiribiri no.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Afei ɔbaa bi firi bɛhyiaa no a wasiesie ne ho sɛ odwamanfoɔ a nnaadaa wɔ nʼakomam.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 (Ɔyɛ hyirenn na hwee mfa ne ho, ɔntena efie koraa;
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 ɛnnɛ wɔhunu no mmɔntene so, ɔkyena na ɔte adwaberem, ɔtetɛ wɔ mmantwea mmantwea.)
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Ɔsɔɔ ne mu fee nʼano wamfɛre, na ɔkaa sɛ,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 “Mewɔ ayɔnkofa ayɛyɛdeɛ wɔ efie; ɛnnɛ madi me bɔhyɛ so.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Enti mebaeɛ sɛ merebɛhyia wo; mehwehwɛɛ wo na mahunu wo!
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Mato me mpa mede nwera a wɔahyɛ no aduro a ɛfiri Misraim.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Mede nnuhwam apete me mpa so: kurobo, pɛperɛ ne sinamon.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Bra, ma yɛmfa ɔdɔ mmɔ ɔdɔ mu nkɔsi anɔpa;
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Me kunu nni efie; watu kwan na ɔbɛkyɛre.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Ɔde sika a ɛdɔɔso hyɛɛ ne sikabɔtɔ ma na ɔremma kɔsi ɔsrane no korokumatwa berɛ mu.”
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Ɔde akorɔkorɔ bɔɔ no asɔn; ɔde nnaadaa nyaa no ne no daeɛ.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Ɔdii nʼakyi prɛko pɛ te sɛ nantwie a ɔrekɔ akumiiɛ, anaa ɔwansane a ɔde ne tiri rekɔhyɛ hankrafidie mu
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 kɔsi sɛ bɛmma bɛhwire ne brɛboɔ mu, te sɛ anomaa a ɔrekɔtɔ anomaa afidie mu na ɔnnim sɛ ɔbɛhwere ne nkwa.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Na afei, me mma, montie me; monyɛ aso mma deɛ meka.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Mommma mo akoma mpatere nkɔ ne so na mommane mfa nʼakwan so.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Bebree na wɔnam ne so ahwehwe ase; wɔn a wakum wɔn dɔɔso pa ara.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
