Mateo 7
1 “Mommmu ntɛn, na afoforɔ ammu mo ntɛn.
Не судіть, щоб і вас не судили.
2 Deɛ mode yɛ afoforɔ no, ɛno ara na wɔde bɛyɛ mo.
Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть. І якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють.
3 “Adɛn na woma aboseaa a ɛda wo nua ani so no ha wo, ɛberɛ a ɛboɔ kɛseɛ da wo deɛ so?
Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?
4 Ɛbɛyɛ dɛn na woatumi aka akyerɛ wo nua sɛ, ‘Ma menyi aboseaa a ɛda wʼani so no mma wo,’ wɔ ɛberɛ a ɛboɔ da wʼani so.
Або як скажеш братові своєму: „Дозволь вийняти скалку з твого ока“, коли он колода у твоєму оці.
5 Nyaatwomni! Di ɛkan yi ɛboɔ a ɛda wʼani so no ansa na woatumi ahunu aboseaa a ɛda wo nua ani so ayi ama no.
Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.
6 “Mommfa deɛ ɛho te mma nkraman. Saa ara nso na monnto mo nhwene pa ngu mprako anim! Wɔbɛtiatia so, na woadane wɔn ho ato ahyɛ mo so.
Не давайте святого псам і не кидайте перлин ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не розірвали вас.
7 “Mommisa, na wɔbɛma mo; monhwehwɛ, na mobɛhunu; mompem, na wɔbɛbue mo.
Просіть – і буде дано вам, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам.
8 Na obiara a ɔbisa no, ɔnya. Obiara a ɔhwehwɛ no, ɔhunu; na deɛ ɔpem no, wɔbue no.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
9 “Na hwan na ne ba bisa no burodo a ɔbɛma no ɛboɔ?
Чи є між вами людина, яка, коли її син просить хліба, подасть йому камінь?
10 Anaasɛ ɔbisa no nsuomnam a ɔbɛma no ɔwɔ? Ɛremma saa da!
І коли попросить риби, чи подасть йому гадюку?
11 Na sɛ mo a moyɛ nnebɔneyɛfoɔ mpo nim sɛdeɛ moma mo mma nnepa a, ɛbɛyɛ dɛn na mo Agya a ɔwɔ ɔsoro no mfa nnepa mma ne mma a wɔbisa no no.
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть добра тим, хто просить у Нього?
12 Enti, sɛdeɛ mmara no ne adiyifoɔ no ka no, adeɛ biara a mopɛ sɛ nnipa nyɛ mma mo no, mo nso monyɛ mma wɔn saa ara.
Отже, усе, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм, бо в цьому Закон та Пророки.
13 “Ɛkwan teateaa no nko ara so na wobɛtumi afa akɔ ɔsoro! Ɛkwan a ɛkɔ ɔbonsam kurom no trɛ, na nʼapono nso mu baeɛ ma nnipadɔm a wɔfa so kɔ ɔsɛeɛ mu.
Входіть через вузькі ворота, бо широкі ті ворота й широка та дорога, які ведуть до загибелі, і багато є тих, хто входить ними.
14 Ɛpono a wɔwura mu de kɔ nkwa mu no yɛ ketewa na ɛkwan a wɔfa so no nso yɛ teateaa, na nnipa kakra bi na wɔhunu fa so.
Але вузькі ті ворота й вузька та дорога, які ведуть до життя, і мало тих, хто знаходить їх.
15 “Monhwɛ mo ho yie wɔ atorɔ akyerɛkyerɛfoɔ a wɔba mo nkyɛn ahobrɛaseɛ mu sɛ nnwan nanso wɔyɛ mpataku a wɔnya mo a, wɔbɛtete mo pasaa no ho.
Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині вони – хижі вовки.
16 Wɔn nneyɛeɛ na mode bɛhunu wɔn, sɛdeɛ motumi de dua bi aba hunu dua ko a ɛyɛ no. Worentumi nte bobe wɔ nkasɛɛ so; saa ara nso na worentumi nte borɔdɔma wɔ nnɛnkyɛmse so.
За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград із терну чи смокву з будяків?
17 Dua a ɛwɔ nnyinasoɔ pa no tumi so aba pa; na dua a ɛnni nnyinasoɔ pa no nso so aba bɔne.
Так, усяке добре дерево приносить добрий плід, а всяке погане дерево приносить поганий плід.
18 Dua pa ntumi nso aba bɔne saa ara nso na dua bɔne ntumi nso aba pa.
Не може добре дерево приносити поганий плід ані погане дерево приносити добрий плід.
19 Dua biara a ɛnso aba pa no, wɔtwa de gu ogya mu hye no.
Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Onipa nneyɛeɛ na ɛma yɛhunu ne suban.
Отже, за їхніми плодами впізнаєте їх.
21 “Ɛnyɛ obiara a ɔbɔ me din ‘Awurade, Awurade’ no na ɔbɛkɔ ɔsoro ahennie mu.
Не кожен, хто говорить Мені: „Господи! Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю Мого Небесного Отця.
22 Atemmuo da no, nnipa pii bɛka akyerɛ me sɛ, ‘Awurade, yɛkaa wo ho asɛm kyerɛɛ afoforɔ. Yɛnam wo din nso so tuu ahonhommɔne, sane yɛɛ anwanwadeɛ, ahodoɔ’.
Багато хто буде казати Мені того дня: „Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? Чи не Твоїм ім’ям виганяли демонів? І чи не Твоїм ім’ям робили багато чудес?“
23 Na mabua wɔn sɛ, ‘mennim mo da. Momfiri me so nkɔ, nnebɔneyɛfoɔ!’
Тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!“
24 “Wɔn a wɔtie deɛ meka, na wɔdi so no te sɛ onyansafoɔ a ɔsi ne dan si ɔbotan so.
Кожен, хто чує ці Мої слова й виконує їх, схожий на чоловіка розумного, який збудував свій дім на камені.
25 Sɛ osuo tɔ, na osuframa bɔ, na nsuo yiri, na emu biara ka ɛdan no a, ɛremmu da ɛfiri sɛ, wɔsi sii ɔbotan so.
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він не впав, бо мав основу на камені.
26 Nanso, wɔn a wɔtie deɛ meka na wɔnni soɔ no te sɛ ɔkwasea bi a ɔsii ne dan sii anwea so.
А кожен, хто чує ці Мої слова й не виконує їх, схожий на чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску.
27 Sɛ osuo tɔ, na osuframa bɔ, na nsuo yiri, na emu biara ka ɛdan no a, ɛbɛdwiri agu fam, abubu pasaa.”
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він впав, і його падіння було велике».
28 Yesu asɛnka no maa nnipadɔm a wɔtiee no no nyinaa ho dwirii wɔn,
Коли Ісус закінчив [промовляти] ці слова, люди дивувалися Його вченню,
29 ɛfiri sɛ, ɔkyerɛkyerɛɛ sɛ obi a ɔkura tumi na ne nkyerɛkyerɛ no nte sɛ deɛ Atwerɛsɛm no akyerɛkyerɛfoɔ no kyerɛ no.
бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники.
