Hiob 27
1 Hiob toaa nʼasɛm so sɛ,
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 “Sɛ Onyankopɔn te ase yi, ɔno a wammu me atɛntenenee, Otumfoɔ a wama madi me kra mu awerɛhoɔ;
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 mmerɛ dodoɔ a nkwa wɔ me mu, na Onyankopɔn homeɛ wɔ me mu yi,
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 mʼano renka amumuyɛsɛm, na me tɛkrɛma rentwa nkontompo.
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 Merennye nto mu da sɛ deɛ woka no yɛ nokorɛ; merenka me mudie nhyɛ, kɔsi sɛ mɛwuo.
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 Mɛkura me tenenee mu. Merennyaa mu; sɛ mete ase yi, me tiboa remmu me fɔ.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 “Ma mʼatamfoɔ nyɛ sɛ amumuyɛfoɔ, na wɔn a wɔkyiri me nyɛ sɛ atorofoɔ.
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 Anidasoɔ bɛn na deɛ ɔnni nyamesu no wɔ wɔ ne wuo akyi, ɛberɛ a Onyankopɔn agye ne nkwa afiri ne nsam?
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 Onyankopɔn tie ne sufrɛ ɛberɛ a amanehunu aba ne so anaa?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 Nʼani bɛgye wɔ Otumfoɔ mu? Ɔbɛsu afrɛ Onyankopɔn ɛberɛ biara anaa?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 “Mɛma mo Onyankopɔn tumi ho nkyerɛkyerɛ; meremfa Otumfoɔ no akwan nhinta.
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 Mo ankasa moahunu yeinom nyinaa. Afei nsɛnhunu yi ase ne sɛn?
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 “Yei ne deɛ Onyankopɔn ahyɛ ato hɔ ama omumuyɛfoɔ, agyapadeɛ a otirimuɔdenfoɔ nya firi Otumfoɔ nkyɛn:
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 Sɛ ɔwɔ mma dodoɔ sɛn ara, wɔn hyɛberɛ ne akofena; na nʼasefoɔ rennidi mmee da.
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 Ɔyaredɔm bɛsie wɔn a wɔbɛka wɔ nʼakyi, na wɔn akunafoɔ rensu wɔn.
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Ɛwom sɛ ɔhɔre dwetɛ te sɛ mfuturo na ɔboa ntoma ano sɛ dɔteɛ deɛ,
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 nanso deɛ ɔpɛ gu hɔ no, ateneneefoɔ na wɔbɛfira na pɛpɛfoɔ no nso akyekyɛ dwetɛ no.
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 Efie a ɔsi no te sɛ ananse afafa, ɛte sɛ pata bi a ɔwɛmfoɔ abɔ.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 Ɔda hɔ te sɛ ɔdefoɔ, nanso ɔrenna saa bio; ɔbɛte nʼani no na ne nyinaa atu ayera.
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 Ahunahuna ba ne so sɛ nsuyire; ahum hwim no kɔ anadwo.
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 Apueeɛ mframa soa no kɔ, na ɔnni hɔ bio; ɛtwe no firi ne teberɛ.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 Ɛbɔ no a ahummɔborɔ nni mu ɛberɛ a ɔredwane afiri ne tumi ase.
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Ɔde fɛ bɔ ne nsam na ɔpamoo no firi ne teberɛ.”
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
