Nnwom Mu Dwom 3
1 Anadwo mu nyinaa, wɔ me mpa so mehwehwɛɛ nea me koma da no so; mehwehwɛɛ no, nanso manhu no.
„По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.
2 Mɛsɔre afei na makokyinkyin kuropɔn no mu, ne mmɔnten so ne gua so; na mahwehwɛ nea me koma da no so. Enti mehwehwɛɛ no nanso manhu no.
Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́.
3 Awɛmfo no huu me bere a wɔrebɔ aprɔw wɔ kuropɔn no mu. “Moahu nea me koma da no so no ana?”
Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“
4 Mereyɛ atwa wɔn ho pɛ na mihuu nea me koma da no so no. Misoo ne nsa sɛ meremma no nkɔ kosii sɛ mede no baa me na fi, de no kɔɔ nea onyinsɛnee me no dan mu.
Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
5 Yerusalem mmabea, mede atwewa ne wuram ɔforote hyɛ mo sɛ Monnkanyan na munnyan ɔdɔ kosi bere a ɛsɛ mu.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“
6 Hena na ofi sare so reba te sɛ wusiw kumɔnn a efi kurobow, aduhuam ne aguadifo pɛprɛ ahorow mu, atutu ne ho yi?
„Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“
7 Monhwɛ, ɛyɛ Salomo teaseɛnam a akofo aduosia bɔ no kyidɔm; ade a ɛwɔ anuonyam pa ara wɔ Israel,
„Ось ло́же його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Wɔn nyinaa bobɔ afoa, wɔn nyinaa wɔ akodi ho nyansa. Wɔn afoa bobɔ wɔn nkyɛn mu, na obiara asiesie ne ho ama nea ebesi anadwo a ɛyɛ hu biara.
Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го.
9 Ɔhene Salomo yɛɛ teaseɛnam no maa ne ho; ɔde Lebanon nnua na ɛyɛe.
Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в:
10 Ɔde dwetɛ na ɛyɛɛ nʼadum, ɔde sikakɔkɔɔ na ɛyɛɛ ne nnyinaso. Wɔde biridum ntama na eduraa mu nkongua ho; mu asiesie yɛ ahomeka na Yerusalem mmabea na wɔyɛe.
стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських!
11 Mumfi adi, mo Sion mmabea, mommɛhwɛ ɔhene Salomo sɛ ɔhyɛ ahenkyɛw nea ne na de hyɛɛ no nʼayeforohyia da no, da a odii ahurusi wɔ ne koma mu no.
Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“
