Mmebusɛm 7
1 Me ba, fa me nsɛm sie na kora mʼahyɛde wɔ wo mu.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Di mʼahyɛde so na wubenya nkwa; bɔ me nkyerɛkyerɛ ho ban sɛ nea wodɔ no.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Kyekyere bɔ wo nsateaa ho; kyerɛw no yiye gu wo koma pon so.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Ka kyerɛ nyansa se, “Woyɛ me nuabea,” na frɛ ntease wo busuani;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 Wɔbɛtwe wo afi ɔbeawaresɛefo ho, afi ɔbeawarefo huhuni nsɛmmɔdɛ ho.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Me fi mfɛnsere ano, mede mʼani faa mfɛnsere mu.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Mihuu wɔ ntetekwaafo mu, mehyɛɛ mmerante no mu baako nsow, ɔbabun a onni adwene.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Na ɔnam borɔn a ɛbɛn ɔbea no fi so a nʼani kyerɛ ɔbea no fi
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 bere a onwini redwo, na anim rebiribiri no.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Afei ɔbea bi fi behyiaa no a wasiesie ne ho sɛ oguamanfo a nnaadaa wɔ ne koma mu.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 (Ɔyɛ hyirenn na hwee mfa ne ho, ɔntena fie koraa;
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 nnɛ wohu no mmɔnten so, ɔkyena na ɔte aguabɔbea, ɔtetɛw wɔ mmantwea mmantwea.)
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Osoo ne mu few nʼano, wamfɛre, na ɔkae se,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 “Mewɔ asomdwoe afɔrebɔde wɔ fie; nnɛ madi me bɔhyɛ so.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Enti mebae sɛ merebehyia wo; mehwehwɛɛ wo na mahu wo!
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Mato me mpa, mede nwera a wɔahyɛ no aduru a efi Misraim.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Mede nnuhuam apete me mpa so: kurobow, pɛprɛ ne dupapo.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Bra, ma yɛmfa ɔdɔ mmɔ ɔdɔ mu nkosi anɔpa;
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Me kunu nni fie; watu kwan na ɔbɛkyɛ.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Ɔde sika a ɛdɔɔso hyɛɛ ne sika kotoku ma na ɔremma kosi ɔsram no kurokumatwa bere mu.”
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Ɔde tɛkrɛmakyene bɔɔ no adafa; ɔde nnaadaa nyaa no ne no dae.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Odii nʼakyi prɛko pɛ te sɛ nantwi a ɔrekɔ akumii, anaa ɔwansan a ɔde ne ti rekɔhyɛ hankare fi mu
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 kosi sɛ bɛmma bɛwɔ ne brɛbo mu, te sɛ anomaa a ɔrekɔtɔ anomaa afiri mu na onnim sɛ ɔbɛhwere ne nkwa.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Na afei, me mma, muntie me; monyɛ aso mma nea meka.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Mommma mo koma mpatiri nkɔ no so na momman mmfa nʼakwan so.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Bebree na wɔnam no so ahwehwe ase; wɔn a wakum wɔn dɔɔso pa ara.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
