Mmebusɛm 31
1 Ɔhene Lemuel nsɛm a ɛyɛ nkuranhyɛ a ne na kyerɛɛ no:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Tie, me babarima! Tie, me yafunu ba, Tie, me bɔhyɛ ba, me mpaebɔ ho mmuae!
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Nsɛe wʼahoɔden wɔ mmea ho, wɔn a wogu ahemfo asu no.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Enye mma ahemfo, Lemuel, asanom nye mma ahemfo, ɛnsɛ sɛ sodifo pere bobesa ho;
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 sɛ wɔnom nsa a wɔn werɛ befi nea mmara no ka, na wɔn a wɔhyɛ wɔn so no rennya nea ɛyɛ wɔn kyɛfa.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Fa bobesa ma wɔn a wɔresɛe, na fa nsa ma wɔn a wɔwɔ amanehunu mu;
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Momma wɔnnom, na wɔn werɛ mfi wɔn hia, na wɔnnkae wɔn awerɛhow bio.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Kasa ma wɔn a wontumi nkasa mma wɔn ho, kasa ma mmɔborɔfo yiyedi.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Kasa na bu atɛntrenee; kasa ma ahiafo ne onnibi yiyedi.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Ɔyere pa, hena na obenya? Ɔsom bo pa ara sen nhene pa.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Ne kunu wɔ ne mu ahotoso pa ara, na biribiara a ɛwɔ bo nhia no.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Ɔde nea eye brɛ no, na ɛnyɛ ɔhaw, ne nkwanna nyinaa mu.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Ɔhwehwɛ oguannwi ne asaawa na ɔde ne nsa nwen wɔ fɛw so.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Ɔte sɛ aguadifo ahyɛn, ɔde ne nnuan fi akyirikyiri ba.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Ade nnya nkyee no na wasɔre; osiesie aduan ma nʼabusuafo na ɔkyekyɛ nnwuma ma ne mmaawa.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Osusuw afuw ho na ɔtɔ; ofi nea onya mu yɛ bobeturo.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Ɔde nsi yɛ nʼadwuma; nʼabasa mu wɔ ahoɔden ma nʼadwuma.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Ɔhwɛ sɛ nʼaguadi so wɔ mfaso, na ne kanea anum anadwo.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Daa, na ne nsa kura tadua mu a ne nsateaa nso retoatoa asaawa.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Ogow ne nsam ma ahiafo na ne nsa so ohiani so.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Sɛ sukyerɛmma tɔ a ne yam nhyehye no wɔ ne fifo ho; efisɛ wɔn nyinaa wɔ adurade a wɔde ko awɔw.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Ɔyɛ ne mpasotam; na ofura nwera ne sirikyi ntama.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Ne kunu wɔ anuonyam wɔ kuropɔn pon ano, faako a ɔne asase no so mpanyimfo tena.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Ɔpempam nwera ntade tontɔn, na otu nkyekyeremu ma aguadifo.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Ɔwɔ ahoɔden ne anuonyam; na onsuro nna a ɛwɔ nʼanim.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Ɔkasa nyansa mu, na nokware nkyerɛkyerɛ wɔ ne tɛkrɛma so.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Ɔhwɛ ne fi mu nnwuma so na onnyigye anihaw so.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Ne mma sɔre a wɔfrɛ no nhyira; ne kunu nso saa ara, na ɔkamfo no se,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “Mmea pii yɛ nneɛma a ɛwɔ din na wo de, wosen wɔn nyinaa.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Ɔbea kɔnnɔfo yɛ nnaadaa, na ahoɔfɛ twa mu ntɛm so; nanso ɔbea a osuro Awurade no fata nkamfo.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Fa abasobɔde a wanya no ma no, na wɔnkamfo ne nnwuma wɔ kuropɔn pon ano.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
