< Mmebusɛm 29 >
1 Obi a ɔkɔ so yɛ tufoante wɔ animka pii akyi no wɔbɛsɛe no mpofirim a wɔrennya ano aduru.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Sɛ atreneefo di yiye a, nnipa no di ahurusi; sɛ amumɔyɛfo di nnipa so a, wusi apini.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Onipa a ɔdɔ nyansa no ma nʼagya anigye, nanso nguamanfo yɔnko sɛe nʼahonya.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Ɔhene nam atɛntrenee so ma ɔman no asomdwoe, nanso nea ɔde adifudepɛ gye adanmude no bɔ ɔman no.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Obiara a ɔdaadaa ne yɔnko no sum ne nan afiri.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Ɔdebɔneyɛni bɔne sum no afiri, nanso ɔtreneeni betumi ato dwom ama nʼani agye.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Ahiafo atɛntreneebu ho hia atreneefo, nanso amumɔyɛfo nni saa ɔtema no.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Fɛwdifo de basabasayɛ ba kuropɔn mu, nanso anyansafo sianka abufuw.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Sɛ onyansafo de ɔkwasea kɔ asennii a, ɔkwasea no bobɔ mu kasa di fɛw, na asomdwoe mma.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Mogyapɛfo kyi ɔnokwafo, na wɔhwehwɛ sɛ wobekum nea ɔteɛ.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Ɔkwasea da abufuw nyinaa adi, nanso onyansafo hyɛ ne ho so.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Sɛ ɔsodifo tie nkontomposɛm a, nʼadwumayɛfo nyinaa bɛyɛ amumɔyɛfo.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Ohiani ne ɔsohyɛfo nyinaa wɔ saa ade baako yi: Awurade ma wɔn baanu nyinaa ani a wɔde hu ade.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Sɛ ɔhene di ahiafo asɛm yiye a, nʼahengua betim hɔ daa.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Nteɛso abaa ma nyansa, na abofra a wɔde ne pɛ ma no no, gu ne na anim ase.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Sɛ amumɔyɛfo di yiye a, bɔne nso kɔ so, na atreneefo behu wɔn asehwe.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Teɛ wo ba, na ɔbɛma wo asomdwoe; ɔbɛma wo kra ani agye.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Sɛ anisoadehu nni hɔ a nnipa no yɛ basaa; na nhyira nka nea odi mmara so.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Wɔmfa anom nsɛm kɛkɛ nteɛ ɔsomfo; ɔte ase de, nanso ɔremfa.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Wuhu obi a ɔpɛ ntɛm kasa ana? Ɔkwasea wɔ anidaso sen no.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Sɛ obi kokɔ ne somfo fi ne mmofraase a, awiei no ɔde awerɛhow na ɛbɛba.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Onipa a ne bo afuw de mpaapaemu ba, na nea ne bo nkyɛ fuw no yɛ bɔne pii.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Onipa ahomaso brɛ no ase, nanso nea ɔwɔ ahobrɛase no nya anuonyam.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Nea ɔboa ɔkorɔmfo no haw ɔno ankasa ho. Wɔama waka ntam nti osuro sɛ obedi adanse.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Onipa ho suro betumi ayɛ afiri, na nea ɔde ne ho to Awurade so no, wobegye no.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Bebree hwehwɛ sɛ wobenya ɔhene ne no akasa, nanso onipa nya atɛntrenee fi Awurade nkyɛn.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Atreneefo kyi atorofo; na amumɔyɛfo kyi wɔn a wɔn akwan teɛ.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.