Mmebusɛm 19
1 Ohiani a ne nantew ho nni asɛm no ye sen ɔkwasea a nʼasɛm mfa kwan mu.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Mmɔdemmɔ a nimdeɛ nka ho no nye, saa ara na ntɛmpɛ a ɛma obi yera kwan nso nye.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 Onipa agyimisɛm sɛe nʼabrabɔ, nanso ne koma huru tia Awurade.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Ahonya frɛfrɛ nnamfonom bebree; nanso ohiani adamfo gyaw no hɔ.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Adansekurumni benya nʼakatua, na nea otwa nkontompo remfa ne ho nni.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Nnipa pii pɛ adom fi sodifo nkyɛn, na nea ɔkyɛ ade yɛ obiara adamfo.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Ohiani abusuafo nyinaa po no, na saa ara na ne nnamfonom po no! Mpo ɔhwehwɛ wɔn, pɛ sɛ ɔpa wɔn kyɛw, nanso onhu wɔn baabiara.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Nea onya nyansa no dɔ ne kra; nea ɔpɛ nhumu no nya nkɔso.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Adansekurumni benya asotwe, na nea otwa nkontompo no bɛyera.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Ɛmfata sɛ ɔkwasea bedi taamu, anaasɛ akoa bedi mmapɔmma so!
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 Onipa nyansa ma no ntoboase; ɛyɛ anuonyam ma obi sɛ obebu nʼani gu mfomso bi so.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 Ɔhene abufuw te sɛ gyata mmubomu, na nʼadom te sɛ sare so bosu.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Ɔba kwasea yɛ nʼagya ɔsɛe, ɔyere tɔkwapɛfo te sɛ ɔdan a ne nwini to ntwa da.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Afi ne ahonyade yɛ agyapade a efi awofo, na ɔyere nimdefo fi Awurade.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Akwadworɔ de nnahɔɔ ba, na ɔkɔm de ɔkwadwofo.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Nea odi nkyerɛkyerɛ so no bɔ ne nkwa ho ban, na nea ogyaagyaa ne ho no bewu.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Nea ɔyɛ adɔe ma ohiani no yɛ de fɛm Awurade, na obetua no nea ɔyɛ no so ka.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Teɛ wo ba, na ɛno mu na anidaso wɔ, na nyɛ wɔn a wɔde no kɔ owu mu no mu baako.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 Ɛsɛ sɛ onipa a ne koma haw no no nya so asotwe; sɛ woka ma no a, wobɛyɛ bio.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Tie afotu na gye nkyerɛkyerɛ to mu, na awiei no, wubehu nyansa.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Nhyehyɛe bebree wɔ onipa koma mu, nanso nea Awurade pɛ no na ɛba mu.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 Nea onipa pɛ ne nokware dɔ; eye sɛ wobɛyɛ ohiani sen sɛ wobɛyɛ ɔtorofo.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 Awurade suro kɔ nkwa mu; na onipa de abotɔyam home a ɔhaw bi nni mu.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Ɔkwadwofo de ne nsa si aduan mu, na ɛyɛ no anihaw sɛ obeyi akɔ nʼano.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Twa ɔfɛwdifo mmaa, na atetekwaa bɛfa adwene; ka nea ɔwɔ nhumu anim, na obenya nimdeɛ.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Nea ɔbɔ nʼagya korɔn na ɔpam ne na no yɛ ɔba a ɔde aniwu ne animguase ba.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Me ba, sɛ wugyae nkyerɛkyerɛ tie a, wobɛman afi nimdeɛ nsɛm ho.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Adansekurumni di atɛntrenee ho fɛw; na omumɔyɛfo ano mene bɔne.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Wɔasiesie asotwe ama fɛwdifo, ne mmaabɔ ama nkwaseafo akyi.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
