Mmebusɛm 13
1 Ɔba nyansafo tie nʼagya nkyerɛkyerɛ; na ɔfɛwdifo ntie animka.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Nneɛma pa a efi onipa anom no ma no anigye, na wɔn a wonni nokware no kɔn dɔ kitikitiyɛ.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Nea ɔkora nʼano no kora ne nkwa so, nanso nea ɔkasa a onsusuw ho no bɛba ɔsɛe mu.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Onihawfo pere hwehwɛ nanso onya hwee, na nea ɔyɛ adwuma no nya nea ɔpɛ biara.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Atreneefo kyi nea ɛnyɛ nokware, nanso amumɔyɛfo de aniwu ne ahohora ba.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Trenee bɔ ɔnokwafo ho ban, na amumɔyɛsɛm tu ɔbɔnefo gu.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Obi yɛ ne ho sɛ ɔdefo, a nso onni hwee, ɔfoforo yɛ ne ho sɛ ohiani, nso ɔwɔ ahonya bebree.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Obi ahonya betumi agye no nkwa, nanso ohiani nte ahunahuna biara.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Atreneefo kanea hyerɛn pa ara, nanso wodum amumɔyɛfo kanea.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Ahantan de ntɔkwaw nko ara na ɛba, na wohu nyansa wɔ wɔn a wotie afotu mu.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Ahonya a ɛnam ɔkwammɔne so no hwere ntɛm so, na nea ɔboa sika ano nkakrankakra no ma ɛdɔɔso.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Anidaso a wotu hyɛ da no bɔ koma ɔyare, nanso anigyinade a nsa aka no yɛ nkwadua.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Nea otwiri akwankyerɛ no betua so ka, nanso wɔma nea ɔde obu ma mmara no akatua.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Onyansafo nkyerɛkyerɛ te sɛ nkwa asuti, eyi onipa fi owu afiri mu.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Nhumu pa de adom ba, nanso atorofo akwan so yɛ den.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Ɔbadwemma biara yɛ nʼade wɔ nimdeɛ mu, nanso ɔkwasea da nʼagyimisɛm adi.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Ɔsomafo mumɔyɛfo tɔ amane mu, nanso ɔnanmusini nokwafo de abodwo ba.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Nea ɔpo nteɛso no kɔ ohia ne animguase mu, na wɔhyɛ nea otie nteɛso no anuonyam.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Akɔnnɔde a nsa aka ma ɔkra ani gye, nanso nkwaseafo kyi sɛ wɔtwe wɔn ho fi bɔne ho.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Nea ɔne onyansafo nantew no hu nyansa, na nea ɔne nkwaseafo bɔ no hu amane.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Ɔhaw di ɔbɔnefo akyi, na nkɔso yɛ ɔtreneeni akatua.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Onipa pa de agyapade gyaw ne nenanom, na wɔkora ɔbɔnefo ahonyade so ma ɔtreneeni.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Ohiani afum nnɔbae tumi ba pii, nanso ntɛnkyew pra kɔ.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Nea ɔkyɛe nʼabaa so no tan ne ba, na nea ɔdɔ no no hwɛ sɛ ɔbɛteɛ no.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Atreneefo didi ma wɔn koma mee, nanso ɔkɔm de amumɔyɛfo.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
