Kwadwom 5
1 Awurade, kae nea aba yɛn so; hwɛ, na hu yɛn animguase.
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
2 Wɔadan yɛn agyapade ama ahɔho, wɔde yɛn afi ama ananafo.
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
3 Yɛayɛ nyisaa na yenni agyanom, yɛn nanom yɛ akunafo.
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
4 Ɛsɛ sɛ yɛtɔ nsu a yɛnom; yebenya nnyina a, gye sɛ yɛtɔ.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
5 Wɔn a wɔtaa yɛn no abɛn yɛn pɛɛ; Yɛabrɛ na yennya ahomegye.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
6 Yɛde yɛn ho maa Misraim ne Asiria sɛnea yebenya aduan a ɛbɛso yɛn.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
7 Yɛn agyanom yɛɛ bɔne, na wonni hɔ bio, na yɛn na wɔn asotwe abɛda yɛn so.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
8 Nkoa di yɛn so, na obiara nni hɔ a obegye yɛn afi wɔn nsam.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
9 Yɛde yɛn nkwa bɔ afɔre de pɛ yɛn anoduan, afoa a ɛwɔ sare so no nti.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
10 Yɛn honam adɔ sɛ fononoo. Ɔkɔm ama atiridii abɔ yɛn.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
11 Wɔato mmea mmonnaa wɔ Sion, ne mmabun a wɔwɔ Yuda nkurow so.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
12 Wɔkyekyere mmapɔmma nsa na wɔasɛn wɔn; wɔmmfa nidi mma mpanyimfo.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
13 Mmerante yɛ adwumaden wɔ awiyammo so; na mmerantewa nan toto wɔ nnyina duruduru ase.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
14 Mpanyimfo ntena kuropɔn apon ano bio; mmerante agyae wɔn nnwonto.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
15 Ahosɛpɛw afi yɛn koma mu; yɛn asaw adan agyaadwotwa.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
16 Ahenkyɛw afi yɛn ti so. Yɛn ara, yennue sɛ yɛayɛ bɔne!
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
17 Eyi nti yɛn koma atɔ beraw, eyinom nti yɛn ani so ayɛ kusuu
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
18 wɔ Sion bepɔw a ada mpan na sakraman nenam so no nti.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
19 Wo, Awurade, di hene afebɔɔ; wʼahengua fi awo ntoatoaso kosi awo ntoatoaso.
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
20 Adɛn nti na wo werɛ fi yɛn daa yi? Adɛn nti na wagyaw yɛn, mmere tenten mu yi?
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21 Ka yɛn bata wo ho bio, Awurade, na yɛatumi asan aba wo nkyɛn; yɛ yɛn nna foforo sɛ tete no
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
22 gye sɛ woapo yɛn koraa anaasɛ wo bo afuw yɛn mmoroso.
Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
