< Hiob 8 >
1 Na Suhini Bildad buae se:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 “Wobɛkɔ so aka saa nsɛm yi akosi da bɛn? Wo nsɛm yɛ mframa huhuw.
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Onyankopɔn kyea atɛntrenee ana? Otumfo kyea nea ɛteɛ ana?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Bere a wo mma yɛɛ bɔne tiaa no no, ogyaw wɔn maa wɔn bɔne so akatua.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Nanso sɛ wode wʼani bɛto Onyankopɔn so na woabɔ Otumfo no mpae,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 sɛ woyɛ kronkron, na woteɛ a, wo nti, ɔbɛma ne ho so mprempren na wama wo asi wo dedaw mu.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 Wo mfiase bɛyɛ nkakrankakra na daakye woanya ama abu so.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 “Bisa awo ntoatoaso a atwa mu no, na hwehwɛ nea wɔn agyanom hui,
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 na wɔwoo yɛn nkyɛe na yennim hwee, yɛn nna wɔ asase yi so te sɛ sunsuma.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Wɔrenkyerɛkyerɛ wo na wɔrenka nkyerɛ wo ana? Wɔremfi wɔn ntease mu nka nsɛm bi ana?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 So paparɔso betumi anyin akɔ soro wɔ baabi a ɛnyɛ ɔwora? Demmire betumi afifi baabi a nsu nni ana?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Bere a ɛrenyin a wontwae no, ɛhyew ntɛm so sen sare.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Saa na wɔn a wɔn werɛ fi Onyankopɔn no awiei te; saa ara na wɔn a wonni nyamesu no anidaso nkosi hwee.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Biribiara a nʼani da so no nni ahoɔden; nea ɔde ne ho to so no yɛ ananse ntontan.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Otweri ne ntontan, nanso ɛtetew; oso mu dennen, nanso ɛnyɛ yie.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Ɔte sɛ afifide a wogugu so nsu yiye a esi owia mu, ɛtrɛtrɛw ne mman mu wɔ turo no so;
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 Ne ntin nyin fa abotan ho, na ɛhwehwɛ ɔkwan kɔ abo mu.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Nanso sɛ wotu fi ne sibea a, saa beae no nnim no bio na ɛka se, ‘Minhuu wo da.’
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Ampa ara ne nkwa twa mu, na afifide foforo nyin asase no so.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 “Ampa ara Onyankopɔn mpo onipa a ne ho nni asɛm na ɔnhyɛ amumɔyɛfo nsa mu den.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Ɔbɛma woaserew bio, na wode ahosɛpɛw ateɛteɛ mu.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Wɔde aniwu befura wɔn a wɔtan wo, na amumɔyɛfo ntamadan bɛsɛe.”
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“