< 2 Beresosɛm 35 >
1 Yosia dii Awurade Twam Afahyɛ no wɔ Yerusalem na wokum Twam guamma no wɔ ɔsram a edi kan no da a ɛto so dunan.
І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.
2 Yosia maa asɔfo no kɔɔ wɔn nnwuma so, na ɔhyɛɛ wɔn nkuran wɔ wɔn dwumadi mu wɔ Awurade Asɔredan mu hɔ.
І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.
3 Ɔhyɛɛ Lewifo a wɔayi wɔn asi hɔ sɛ wɔnsom Awurade, na wɔyɛ akyerɛkyerɛfo wɔ Israel no se, “Esiane sɛ mprempren Apam Adaka no wɔ Salomo Asɔredan mu, na ɛho nhia sɛ mobɛsoa wɔ mo mmati so de adi akɔneaba nti, momfa mo mmere nsom Awurade, mo Nyankopɔn ne ne nkurɔfo Israel.
І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.
4 Monkɔ mo nnwuma so sɛnea mo agyanom mmusua nkyekyɛmu no te, ne sɛnea Israelhene Dawid ne ne babarima Salomo ahyɛde a wɔakyerɛw no kyerɛ.
І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.
5 “Munnyinagyina kronkronbea a wɔayi ama mo no, na mommoa mmusua a wɔde wɔn ahyɛ mo nsa no bere a wɔde wɔn afɔre aba Asɔredan mu no.
І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.
6 Munkum Twam nguamma no, na munnwira mo ho, na mommoa wɔn a wɔbɛba no. Ahyɛde biara a Awurade nam Mose so de mae no, munni so.”
І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.
7 Na Yosia fii nea ɔwɔ mu, maa nguantenmma ne mmirekyimma mpem aduasa ne anantwinini mpem abiɛsa sɛ nnipa no Twam afɔrebɔde.
І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.
8 Ɔhene no mpanyimfo nso fi wɔn pɛ mu boaa ɔmanfo, asɔfo ne Lewifo no. Hilkia, Sakaria ne Yehiel a wɔyɛ Onyankopɔn Asɔredan no ho mpanyimfo nso maa asɔfo no nguantenmma ne mmirekyimma mpem abien ne ahansia ne anantwinini ahaasa sɛ Twam afɔrebɔde.
А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.
9 Lewifo ntuanofo Kenania ne ne nuanom mmarima Semaia, Netanel, Hasabia, Yeiel ne Yosabad maa Lewifo nguantenmma ne mmirekyimma mpem anum ne anantwinini ahannum sɛ wɔn Twam afɔrebɔde.
А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.
10 Bere a Twam Afahyɛ no ho ahosiesie baa awiei no, asɔfo ne Lewifo no gyinagyinaa wɔn afa sɛnea ɔhene no ahyehyɛ ama akuwakuw no.
І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.
11 Lewifo no kunkum Twam nguamma no, na wɔde mogya no maa asɔfo no, na wɔde petee afɔremuka no so bere a na Lewifo no regua mmoa no.
І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.
12 Wɔkyekyɛɛ ɔhyew afɔrebɔde no maa ɔmanfo no sɛnea wɔn mmusua nkyekyɛmu no te, na wɔatumi de abɔ afɔre ama Awurade, sɛnea mmara a wɔakyerɛw agu Mose nhoma no mu no kyerɛ. Saa ara na wɔyɛɛ anantwinini no nso.
І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.
13 Wɔtotoo Twam nguamma no sɛnea wɔakyerɛ no, na wɔnoaa afɔrebɔde kronkron no wɔ nkuku, dadesɛn ne nkankyee mu de baa ntɛm so sɛnea ɔmanfo no betumi awe.
І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.
14 Akyiri no, Lewifo yɛɛ wɔn ne asɔfo no aduan, efisɛ na asɔfo no ayɛ adwuma fi anɔpa kosi anadwo a wɔrebɔ ɔhyew afɔre no na wɔrehyew srade no. Saa ahosiesie yi nyinaa, Lewifo no na wogye too wɔn ho so yɛe.
А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.
15 Asaf asefo nnwom ho nimdefo no nso, na wɔwɔ wɔn nnwuma so, sɛnea Dawid, Asaf, Heman ne Yedutun, ɔhene adehuni no kyerɛɛ wɔn no. Aponanohwɛfo no wɛn apon no a na ɛho nhia sɛ wofi wɔn nnwuma so, efisɛ na wɔn mfɛfo Lewifo no de wɔn nnuan kɔma wɔn wɔ hɔ.
А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.
16 Awurade Twam Afahyɛ no baa awiei da no. Wɔbɔɔ ɔhyew afɔre no nyinaa wɔ Awurade afɔremuka no so, sɛnea ɔhene Yosia hyɛe no.
I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.
17 Israelfo a wɔwɔ Yerusalem de nnanson dii Twam ne Apiti Afahyɛ no.
І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.
18 Efi odiyifo Samuel bere so no, wonnii Twam sɛɛ da. Israel ahemfo no mu biara mpo anni Twam sɛnea Yosia yɛe a ɔmaa asɔfo, Lewifo, ɔmanfo a wɔwɔ Yerusalem ne nnipa a wofi Yuda ne Israel nyinaa bɛkaa ho.
І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.
19 Wodii saa Twam Afahyɛ yi wɔ Yosia ahenni mfirihyia dunwɔtwe so.
Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.
20 Yosia siesiee Asɔredan no wiei no, Misraimhene Neko dii nʼakofo anim fii Misraim, sɛ wɔrebɛko wɔ Karkemis wɔ asu Eufrate ano. Na Yosia ne nʼakofo nso sii mu sɛ wɔne no rekɔko.
По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.
21 Nanso ɔhene Neko tuu abɔfo de nkra yi kɔmaa Yosia: “Dɛn na wo Yudahene hwehwɛ afi me nkyɛn? Me ne wo nni akasakasa nnɛ! Nea mehwehwɛ ne sɛ, me ne ɔman a matu ne so sa no bɛko. Na Onyankopɔn aka akyerɛ me se, menyɛ no ntɛm. Ntwintwan Onyankopɔn a ɔka me ho no anan mu, anyɛ saa a ɔbɛsɛe wo.”
І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“
22 Nanso Yosia antie Neko a Onyankopɔn akasa akyerɛ no ampa ara no, annan nʼani. Mmom, odii nʼakofo anim kɔkoo wɔ Megido tataw so. Ɔworɔw nʼahentade no guu nkyɛn baabi sɛnea atamfo no renhu no.
Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.
23 Nanso atamfo agyantowfo no tow bɛmma ma ɛwɔɔ ɔhene Yosia, piraa no. Ɔteɛɛ mu frɛɛ ne mmarima se, “Momfa me mfi akono ha, efisɛ mapira pira bɔne.”
І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...
24 Enti woyii Yosia fii ne teaseɛnam mu, de no too teaseɛnam foforo mu. Na wɔde no kɔɔ Yerusalem, na ɛhɔ na owui. Wosiee no hɔ wɔ adehye amusiei. Na Yuda ne Yerusalem nyinaa yɛɛ no ayi.
І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.
25 Odiyifo Yeremia too kwadwom maa Yosia, na ebesi nnɛ yi, nnwontofo to saa kwadwom a ɛfa ne wu no ho no. Saa kwadwom yi abɛyɛ amanne a wɔakyerɛw ahyɛ Kwadwom Nhoma mu.
І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.
26 Yosia ahenni ho nsɛm nkae ne nʼahofama sɛnea Awurade mmara te no,
А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,
27 fi mfiase kosi awiei no, wɔakyerɛw agu Israel ne Yuda Ahemfo Nhoma mu.
і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.