Mezmurlar 95

1 Gelin, RAB'be sevinçle haykıralım, Bizi kurtaran kayaya sevinç çığlıkları atalım,

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 Şükranla huzuruna çıkalım, O'na sevinç ilahileri yükseltelim!

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Çünkü RAB ulu Tanrı'dır, Bütün ilahların üstünde ulu kraldır.

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 Yerin derinlikleri O'nun elindedir, Dağların dorukları da O'nun.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Deniz O'nundur, çünkü O yarattı, Karaya da O'nun elleri biçim verdi.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Gelin, tapınalım, eğilelim, Bizi yaratan RAB'bin önünde diz çökelim.

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Çünkü O Tanrımız'dır, Bizse O'nun otlağının halkı, Elinin altındaki koyunlarız. Bugün sesini duyarsanız,

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 Meriva'da, o gün çölde, Massa'da olduğu gibi, Yüreklerinizi nasırlaştırmayın.

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 Yaptıklarımı görmelerine karşın, Atalarınız orada beni sınayıp denediler.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Kırk yıl o kuşaktan hep iğrendim, “Yüreği kötü yola sapan bir halktır” dedim, “Yollarımı bilmiyorlar.”

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Bu yüzden öfkeyle ant içtim: “Huzur diyarıma asla girmeyecekler!”

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“