Mezmurlar 94
1 Ya RAB, öç alıcı Tanrı, Saç ışığını, ey öç alıcı Tanrı!
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Kalk, ey yeryüzünün yargıcı, Küstahlara hak ettikleri cezayı ver!
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Kötüler ne zamana dek, ya RAB, Ne zamana dek sevinip coşacak?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Ağızlarından küstahlık dökülüyor, Suç işleyen herkes övünüyor.
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Halkını eziyorlar, ya RAB, Kendi halkına eziyet ediyorlar.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Dulu, garibi boğazlıyor, Öksüzleri öldürüyorlar.
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 “RAB görmez” diyorlar, “Yakup'un Tanrısı dikkat etmez.”
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Ey halkın içindeki budalalar, dikkat edin; Ey aptallar, ne zaman akıllanacaksınız?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Kulağı yaratan işitmez mi? Göze biçim veren görmez mi?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Ulusları yola getiren yargılamaz mı? İnsanı eğiten bilmez mi?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 RAB insanın düşüncelerinin Boş olduğunu bilir.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Ne mutlu, ya RAB, yola getirdiğin, Yasanı öğrettiğin insana!
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Kötüler için çukur kazılıncaya dek, Onu sıkıntılı günlerden kurtarıp rahatlatırsın.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Çünkü RAB halkını reddetmez, Kendi halkını terk etmez.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Adalet yine doğruluk üzerine kurulacak, Yüreği temiz olan herkes ona uyacak.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Kötülere karşı beni kim savunacak? Kim benim için suçlulara karşı duracak?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 RAB yardımcım olmasaydı, Şimdiye dek sessizlik diyarına göçmüştüm bile.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 “Ayağım kayıyor” dediğimde, Sevgin ayakta tutar beni, ya RAB.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Kaygılar içimi sarınca, Senin avutmaların gönlümü sevindirir.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Yasaya dayanarak haksızlık yapan koltuk sahibi Seninle bağdaşır mı?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Onlar doğruya karşı birleşiyor, Suçsuzu ölüme mahkûm ediyorlar.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Ama RAB bana kale oldu, Tanrım sığındığım kaya oldu.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Tanrımız RAB yaptıkları kötülüğü Kendi başlarına getirecek, Kötülükleri yüzünden köklerini kurutacak, Evet, köklerini kurutacak.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
