< Mezmurlar 89 >

1 Ezrahlı Eytan'ın Maskili RAB'bin sevgisini sonsuza dek ezgilerle öveceğim, Sadakatini bütün kuşaklara bildireceğim.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Sevgin sonsuza dek ayakta kalır diyeceğim, Sadakatini gökler kadar kalıcı kıldın.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 Dedin ki, “Seçtiğim adamla antlaşma yaptım, Kulum Davut'a şöyle ant içtim:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 ‘Soyunu sonsuza dek sürdüreceğim, Tahtını kuşaklar boyunca sürekli kılacağım.’” (Sela)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Ya RAB, gökler över harikalarını, Kutsallar topluluğunda övülür sadakatin.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Çünkü göklerde RAB'be kim eş koşulur? Kim benzer RAB'be ilahi varlıklar arasında?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Kutsallar topluluğunda Tanrı korku uyandırır, Çevresindekilerin hepsinden ulu ve müthiştir.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Ya RAB, Her Şeye Egemen Tanrı, Senin gibi güçlü RAB var mı? Sadakatin çevreni sarar.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Sen kudurmuş denizler üzerinde egemenlik sürer, Dalgalar kabardıkça onları dindirirsin.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Sen Rahav'ı leş ezer gibi ezdin, Güçlü kolunla düşmanlarını dağıttın.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Gökler senindir, yeryüzü de senin; Dünyanın ve içindeki her şeyin temelini sen attın.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Kuzeyi, güneyi sen yarattın, Tavor ve Hermon dağları Sana sevincini dile getiriyor.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Kolun güçlüdür, Elin kudretli, sağ elin yüce.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Tahtın adalet ve doğruluk üzerine kurulu, Sevgi ve sadakat önünsıra gider.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Ne mutlu sevinç çığlıkları atmasını bilen halka, ya RAB! Yüzünün ışığında yürürler.
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 Gün boyu senin adınla sevinir, Doğruluğunla yücelirler.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Çünkü sen onların gücü ve yüceliğisin, Lütfun sayesinde gücümüz artar.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Kalkanımız RAB'be, Kralımız İsrail'in Kutsalı'na aittir.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Geçmişte bir görüm aracılığıyla, Sadık kullarına şöyle dedin: “Bir yiğide yardım ettim, Halkın içinden bir genci yükselttim.
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 Kulum Davut'u buldum, Kutsal yağımla onu meshettim.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 Elim ona destek olacak, Kolum güç verecek.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Düşman onu haraca bağlayamayacak, Kötüler onu ezmeyecek.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 Düşmanlarını onun önünde kıracağım, Ondan nefret edenleri vuracağım.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 Sadakatim, sevgim ona destek olacak, Benim adımla gücü yükselecek.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 Sağ elini denizin, Irmakların üzerine egemen kılacağım.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 ‘Babam sensin’ diye seslenecek bana, ‘Tanrım, kurtuluşumun kayası.’
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Ben de onu ilk oğlum, Dünyadaki kralların en yücesi kılacağım.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Sonsuza dek ona sevgi göstereceğim, Onunla yaptığım antlaşma hiç bozulmayacak.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 Soyunu sonsuza dek, Tahtını gökler durduğu sürece sürdüreceğim.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 “Çocukları yasamdan ayrılır, İlkelerime göre yaşamazsa;
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 Kurallarımı bozar, Buyruklarıma uymazsa,
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 İsyanlarını sopayla, Suçlarını dayakla cezalandıracağım.
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 Ama onu sevmekten vazgeçmeyecek, Sadakatime sırt çevirmeyeceğim.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Antlaşmamı bozmayacak, Ağzımdan çıkan sözü değiştirmeyeceğim.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Bir kez kutsallığım üstüne ant içtim, Davut'a yalan söylemeyeceğim.
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Onun soyu sonsuza dek sürecek, Tahtı karşımda güneş gibi duracak,
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 Göklerde güvenilir bir tanık olan ay gibi Sonsuza dek kalacak.” (Sela)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Ama sen reddettin, sırt çevirdin, Çok öfkelendin meshettiğin krala.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Kulunla yaptığın antlaşmadan vazgeçtin, Onun tacını yere atıp kirlettin.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Yıktın bütün surlarını, Viran ettin kalelerini.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Yoldan geçen herkes onu yağmaladı, Yüzkarası oldu komşularına.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Hasımlarının sağ elini onun üstüne kaldırdın, Bütün düşmanlarını sevindirdin.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Kılıcının ağzını başka yöne çevirdin, Savaşta ona yan çıkmadın.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Görkemine son verdin, Tahtını yere çaldın.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Gençlik günlerini kısalttın, Onu utanca boğdun. (Sela)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Ne zamana dek, ya RAB? Sonsuza dek mi gizleneceksin? Ne zamana dek öfken alev alev yanacak?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Anımsa ömrümün ne çabuk geçtiğini, Ne boş yaratmışsın insanoğlunu!
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Var mı yaşayıp da ölümü görmeyen, Ölüler diyarının pençesinden canını kurtaran? (Sela) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Ya Rab, nerede o eski sevgin? Davut'a göstereceğine ant içtiğin o sadık sevgin!
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Anımsa, ya Rab, kullarının nasıl rezil olduğunu, Bütün halkların hakaretini bağrımda nasıl taşıdığımı, Düşmanlarının hakaretini, ya RAB, Meshettiğin kralın attığı adıma edilen hakaretleri.
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Sonsuza dek övgüler olsun RAB'be! Amin! Amin!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

< Mezmurlar 89 >