Mezmurlar 73
1 Asaf'ın mezmuru Tanrı gerçekten İsrail'e, Yüreği temiz olanlara karşı iyidir.
Псалом Аса́фів.
2 Ama benim ayaklarım neredeyse tökezlemiş, Adımlarım az kalsın kaymıştı.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Çünkü kötülerin gönencini gördükçe, Küstahları kıskanıyordum.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Onlar acı nedir bilmezler, Bedenleri sağlıklı ve semizdir.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 Başkalarının derdini bilmez, Onlar gibi çile çekmezler.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Bu yüzden gurur onların gerdanlığı, Zorbalık onları örten bir giysi gibidir.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Şişmanlıktan gözleri dışarı fırlar, İçleri kötülük kazanı gibi kaynar.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 İnsanlarla eğlenir, kötü niyetle konuşur, Tepeden bakar, baskıyla tehdit ederler.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Göklere karşı ağızlarını açarlar, Boş sözleri yeryüzünü dolaşır.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Bu yüzden halk onlardan yana döner, Sözlerini ağzı açık dinler.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Derler ki, “Tanrı nasıl bilir? Bilgisi var mı Yüceler Yücesi'nin?”
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 İşte böyledir kötüler, Hep tasasız, sürekli varlıklarını artırırlar.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Anlaşılan boş yere yüreğimi temiz tutmuşum, Ellerimi yıkamışım suçsuzum diye.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 Gün boyu içim içimi yiyor, Her sabah azap çekiyorum.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 “Ben de onlar gibi konuşayım” deseydim, Senin çocuklarına ihanet etmiş olurdum.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Bunu anlamak için düşündüğümde, Zor geldi bana,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Tanrı'nın Tapınağı'na girene dek; O zaman anladım sonlarının ne olacağını.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Gerçekten onları kaygan yere koyuyor, Yıkıma sürüklüyorsun.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 Nasıl da bir anda yok oluyor, Siliniveriyorlar dehşet içinde!
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Uyanan birisi için rüya nasılsa, Sen de uyanınca, ya Rab, Hor göreceksin onların görüntüsünü.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Kalbim kırıldığında, İçim acı dolduğunda,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 Akılsız ve bilgisizdim, Karşında bir hayvan gibi.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Yine de sürekli seninleyim, Sağ elimden tutarsın beni.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Öğütlerinle yol gösterir, Beni sonunda yüceliğe eriştirirsin.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Senden başka kimim var göklerde? İstemem senden başkasını yeryüzünde.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Bedenim ve yüreğim tükenebilir, Ama Tanrı yüreğimde güç, Bana düşen paydır sonsuza dek.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Kuşkusuz yok olacak senden uzak duranlar, Ortadan kaldıracaksın sana vefasızlık edenleri.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 Ama benim için en iyisi Tanrı'ya yakın olmaktır; Bütün işlerini duyurayım diye Sığınak yaptım Egemen RAB'bi kendime.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
