Mezmurlar 38
1 Anma sunusu için Davut'un mezmuru Ya RAB, öfkelenip azarlama beni, Gazapla yola getirme!
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Okların içime saplandı, Elin üzerime indi.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Öfken yüzünden sağlığım bozuldu, Günahım yüzünden rahatım kaçtı.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Çünkü suçlarım başımdan aştı, Taşınmaz bir yük gibi sırtımda ağırlaştı.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Akılsızlığım yüzünden Yaralarım iğrenç, irinli.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Eğildim, iki büklüm oldum, Gün boyu yaslı dolaşıyorum.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Çünkü belim ateş içinde, Sağlığım bozuk.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Tükendim, ezildim alabildiğine, İnliyorum yüreğimin acısından.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Ya Rab, bütün özlemlerimi bilirsin, İniltilerim senden gizli değil.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Yüreğim çarpıyor, gücüm tükeniyor, Gözlerimin feri bile söndü.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Eşim dostum kaçar oldu derdimden, Yakınlarım uzak duruyor benden.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Canıma susayanlar bana tuzak kuruyor, Zararımı isteyenler kuyumu kazıyor, Gün boyu hileler düşünüyorlar.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Ama ben bir sağır gibi duymuyorum, Bir dilsiz gibi ağzımı açmıyorum;
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Duymaz, Ağzında yanıt bulunmaz bir adama döndüm.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Umudum sende, ya RAB, Sen yanıtlayacaksın, ya Rab, Tanrım benim!
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Çünkü dua ediyorum: “Halime sevinmesinler, Ayağım kayınca böbürlenmesinler!”
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Düşmek üzereyim, Acım hep içimde.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Suçumu itiraf ediyorum, Günahım yüzünden kaygılanıyorum.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Ama düşmanlarım güçlü ve dinç, Yok yere benden nefret edenler çok.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 İyiliğe karşı kötülük yapanlar bana karşı çıkar, İyiliğin peşinde olduğum için.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Beni terk etme, ya RAB! Ey Tanrım, benden uzak durma!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Yardımıma koş, Ya Rab, kurtuluşum benim!
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
