Mezmurlar 37
1 Davut'un mezmuru Kötülük edenlere kızıp üzülme, Suç işleyenlere özenme!
Давидів.
2 Çünkü onlar ot gibi hemen solacak, Yeşil bitki gibi kuruyup gidecek.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Sen RAB'be güven, iyilik yap, Ülkede otur, sadakatle çalış.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 RAB'den zevk al, O senin yüreğinin dileklerini yerine getirecektir.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Her şeyi RAB'be bırak, O'na güven, O gerekeni yapar.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 O senin doğruluğunu ışık gibi, Hakkını öğle güneşi gibi Aydınlığa çıkarır.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 RAB'bin önünde sakin dur, sabırla bekle; Kızıp üzülme işi yolunda olanlara, Kötü amaçlarına kavuşanlara.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Kızmaktan kaçın, bırak öfkeyi, Üzülme, yalnız kötülüğe sürükler bu seni.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Çünkü kötülerin kökü kazınacak, Ama RAB'be umut bağlayanlar ülkeyi miras alacak.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Yakında kötünün sonu gelecek, Yerini arasan da bulunmayacak.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Ama alçakgönüllüler ülkeyi miras alacak, Derin bir huzurun zevkini tadacak.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Kötü insan doğru insana düzen kurar, Diş gıcırdatır.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Ama Rab kötüye güler, Çünkü bilir onun sonunun geldiğini.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Kılıç çekti kötüler, yaylarını gerdi, Mazlumu, yoksulu yıkmak, Doğru yolda olanları öldürmek için.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Ama kılıçları kendi yüreklerine saplanacak, Yayları kırılacak.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Doğrunun azıcık varlığı, Pek çok kötünün servetinden iyidir.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Çünkü kötülerin gücü kırılacak, Ama doğrulara RAB destek olacak.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 RAB yetkinlerin her gününü gözetir, Onların mirası sonsuza dek sürecek.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Kötü günde utanmayacaklar, Kıtlıkta karınları doyacak.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Ama kötüler yıkıma uğrayacak; RAB'bin düşmanları kır çiçekleri gibi kuruyup gidecek, Duman gibi dağılıp yok olacak.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Kötüler ödünç alır, geri vermez; Doğrularsa cömertçe verir.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 RAB'bin kutsadığı insanlar ülkeyi miras alacak, Lanetlediği insanların kökü kazınacak.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 RAB insana sağlam adım attırır, İnsanın yolundan hoşnut olursa.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Düşse bile yıkılmaz insan, Çünkü elinden tutan RAB'dir.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Gençtim, ömrüm tükendi, Ama hiç görmedim doğru insanın terk edildiğini, Soyunun ekmek dilendiğini.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 O hep cömertçe ödünç verir, Soyu kutsanır.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Kötülükten kaç, iyilik yap; Sonsuz yaşama kavuşursun.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Çünkü RAB doğruyu sever, Sadık kullarını terk etmez. Onlar sonsuza dek korunacak, Kötülerinse kökü kazınacak.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Doğrular ülkeyi miras alacak, Orada sonsuza dek yaşayacak.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Doğrunun ağzından bilgelik akar, Dilinden adalet damlar.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Tanrısı'nın yasası yüreğindedir, Ayakları kaymaz.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Kötü, doğruya pusu kurar, Onu öldürmeye çalışır.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Ama RAB onu kötünün eline düşürmez, Yargılanırken mahkûm etmez.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 RAB'be umut bağla, O'nun yolunu tut, Ülkeyi miras almak üzere seni yükseltecektir. Kötülerin kökünün kazındığını göreceksin.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Kötü ve acımasız adamı gördüm, İlk dikildiği toprakta yeşeren ağaç gibi Dal budak salıyordu;
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Geçip gitti, yok oldu, Aradım, bulunmaz oldu.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Yetkin adamı gözle, doğru adama bak, Çünkü yarınlar barışseverindir.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 Ama başkaldıranların hepsi yok olacak, Kötülerin kökü kazınacak.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Doğruların kurtuluşu RAB'den gelir, Sıkıntılı günde onlara kale olur.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 RAB onlara yardım eder, kurtarır onları, Kötülerin elinden alıp özgür kılar, Çünkü kendisine sığınırlar.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
