< Mezmurlar 27 >

1 Davut'un mezmuru RAB benim ışığım, kurtuluşumdur, Kimseden korkmam. RAB yaşamımın kalesidir, Kimseden yılmam.
Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись?
2 Hasımlarım, düşmanlarım olan kötüler, Beni yutmak için üzerime gelirken Tökezleyip düşerler.
Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, коли супротивники й вороги мої [повстануть] проти мене, вони спіткнуться й впадуть.
3 Karşımda bir ordu konaklasa, Kılım kıpırdamaz, Bana karşı savaş açılsa, Yine güvenimi yitirmem.
Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.
4 RAB'den tek dileğim, tek isteğim şu: RAB'bin güzelliğini seyretmek, Tapınağında O'na hayran olmak için Ömrümün bütün günlerini O'nun evinde geçirmek.
Одного лиш просив я в Господа, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокійГоспода й поринав у роздуми в Храмі Його.
5 Çünkü O kötü günde beni çardağında gizleyecek, Çadırının emin yerinde saklayacak, Yüksek bir kaya üzerine çıkaracak beni.
Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра [й] здійме мене на скелю.
6 O zaman çevremi saran düşmanlarıma karşı Başım yukarı kalkacak, Sevinçle haykırarak kurbanlar sunacağım O'nun çadırında, O'nu ezgilerle, ilahilerle öveceğim.
Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа.
7 Sana yakarıyorum, ya RAB, kulak ver sesime, Lütfet, yanıtla beni!
Почуй, Господи, мій голос, [адже] кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.
8 Ya RAB, içimden bir ses duydum: “Yüzümü ara!” dedin, İşte yüzünü arıyorum.
«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.
9 Yüzünü benden gizleme, Kulunu öfkeyle geri çevirme! Bana hep yardımcı oldun; Bırakma, terk etme beni, Ey beni kurtaran Tanrı!
Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, [адже] Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!
10 Annemle babam beni terk etseler bile, RAB beni kabul eder.
Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене.
11 Ya RAB, yolunu öğret bana, Düşmanlarıma karşı Düz yolda bana öncülük et.
Покажи мені, Господи, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.
12 Beni hasımlarımın keyfine bırakma, Çünkü yalancı tanıklar dikiliyor karşıma, Ağızları şiddet saçıyor.
Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.
13 Yaşam diyarında RAB'bin iyiliğini göreceğimden kuşkum yok.
Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих.
14 Umudunu RAB'be bağla, Güçlü ve yürekli ol; Umudunu RAB'be bağla!
Надійся на Господа, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа!

< Mezmurlar 27 >