< Mezmurlar 26 >
1 Davut'un mezmuru Beni haklı çıkar, ya RAB, Çünkü dürüst bir yaşam sürdüm; Sarsılmadan RAB'be güvendim.
Давидів.
2 Dene beni, ya RAB, sına; Duygularımı, düşüncelerimi yokla.
Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,
3 Çünkü sevgini hep göz önünde tutuyor, Senin gerçeğini yaşıyorum ben.
бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Yalancılarla oturmam, İkiyüzlülerin suyuna gitmem.
Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,
5 Kötülük yapanlar topluluğundan nefret ederim, Fesatçıların arasına girmem.
я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Suçsuzluğumu göstermek için ellerimi yıkar, Sunağının çevresinde dönerim, ya RAB,
Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,
7 Yüksek sesle şükranımı duyurmak Ve bütün harikalarını anlatmak için.
щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.
8 Severim, ya RAB, yaşadığın evi, Görkeminin bulunduğu yeri.
Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.
9 Günahkârların, Eli kanlı adamların yanısıra canımı alma.
Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,
10 Onların elleri kötülük aletidir, Sağ elleri rüşvet doludur.
що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.
11 Ama ben dürüst yaşarım, Kurtar beni, lütfet bana!
А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!
12 Ayağım emin yerde duruyor. Topluluk içinde sana övgüler sunacağım, ya RAB.
Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!