Mezmurlar 2

1 Nedir uluslar arasındaki bu kargaşa, Neden boş düzenler kurar bu halklar?

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

2 Dünyanın kralları saf bağlıyor, Hükümdarlar birleşiyor RAB'be ve meshettiği krala karşı.

Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

3 “Koparalım onların kayışlarını” diyorlar, “Atalım üzerimizden bağlarını.”

„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

4 Göklerde oturan Rab gülüyor, Onlarla eğleniyor.

Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

5 Sonra öfkeyle uyarıyor onları, Gazabıyla dehşete düşürüyor

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

6 Ve, “Ben kralımı Kutsal dağım Siyon'a oturttum” diyor.

„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

7 RAB'bin bildirisini ilan edeceğim: Bana, “Sen benim oğlumsun” dedi, “Bugün ben sana baba oldum.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Dile benden, miras olarak sana ulusları, Mülk olarak yeryüzünün dört bucağını vereyim.

Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

9 Demir çomakla kıracaksın onları, Çömlek gibi parçalayacaksın.”

Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

10 Ey krallar, akıllı olun! Ey dünya önderleri, ders alın!

А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

11 RAB'be korkuyla hizmet edin, Titreyerek sevinin.

Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

12 Oğulu öpün ki öfkelenmesin, Yoksa izlediğiniz yolda mahvolursunuz. Çünkü öfkesi bir anda alevleniverir. Ne mutlu O'na sığınanlara!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!