Mezmurlar 147
1 RAB'be övgüler sunun! Ne güzel, ne hoş Tanrımız'ı ilahilerle övmek! O'na övgü yaraşır.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 RAB yeniden kuruyor Yeruşalim'i, Bir araya topluyor İsrail'in sürgünlerini.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 O kırık kalplileri iyileştirir, Yaralarını sarar.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Yıldızların sayısını belirler, Her birini adıyla çağırır.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Rabbimiz büyük ve çok güçlüdür, Sınırsızdır anlayışı.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 RAB mazlumlara yardım eder, Kötüleri yere çalar.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 RAB'be şükran ezgileri okuyun, Tanrımız'ı lirle, ilahilerle övün.
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 O'dur gökleri bulutlarla kaplayan, Yeryüzüne yağmur sağlayan, Dağlarda ot bitiren.
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 O yiyecek sağlar hayvanlara, Bağrışan kuzgun yavrularına.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Ne atın gücünden zevk alır, Ne de insanın yiğitliğinden hoşlanır.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 RAB kendisinden korkanlardan, Sevgisine umut bağlayanlardan hoşlanır.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 RAB'bi yücelt, ey Yeruşalim! Tanrın'a övgüler sun, ey Siyon!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Çünkü senin kapılarının kol demirlerine güç katar, İçindeki halkı kutsar.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Sınırlarını esenlik içinde tutar, Seni en iyi buğdayla doyurur.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Yeryüzüne buyruğunu gönderir, Sözü çarçabuk yayılır.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Yapağı gibi kar yağdırır, Kırağıyı kül gibi saçar.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Aşağıya iri iri dolu savurur, Kim dayanabilir soğuğuna?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Buyruk verir, eritir buzları, Rüzgarını estirir, sular akmaya başlar.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Sözünü Yakup soyuna, Kurallarını, ilkelerini İsrail'e bildirir.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Başka hiçbir ulus için yapmadı bunu, Onlar O'nun ilkelerini bilmezler. RAB'be övgüler sunun!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
