< Mezmurlar 146 >
1 RAB'be övgüler sunun! Ey gönlüm, RAB'be övgüler sun.
Алілуя!
2 Yaşadıkça RAB'be övgüler sunacak, Var oldukça Tanrım'a ilahiler söyleyeceğim.
хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!
3 Önderlere, Sizi kurtaramayacak insanlara güvenmeyin.
Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:
4 O son soluğunu verince toprağa döner, O gün tasarıları da biter.
вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!
5 Ne mutlu yardımcısı Yakup'un Tanrısı olan insana, Umudu Tanrısı RAB'de olana!
Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,
6 Yeri göğü, Denizi ve içindeki her şeyi yaratan, Sonsuza dek güvenilir olan,
що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 Ezilenlerin hakkını alan, Açlara yiyecek sağlayan O'dur. RAB tutsakları özgür kılar,
правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,
8 Körlerin gözünü açar, İki büklüm olanları doğrultur, Doğruları sever.
Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!
9 RAB garipleri korur, Öksüze, dul kadına yardım eder, Kötülerin yolunuysa saptırır.
Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!
10 RAB Tanrın sonsuza dek, ey Siyon, Kuşaklar boyunca egemenlik sürecek. RAB'be övgüler sunun!
Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!