< Mezmurlar 112 >
1 Övgüler sunun RAB'be! Ne mutlu RAB'den korkan insana, O'nun buyruklarından büyük zevk alana!
Алілу́я!
2 Soyu yeryüzünde güç kazanacak, Doğruların kuşağı kutsanacak.
Буде си́льним насі́ння його на землі, буде поблагосло́влений рід безневи́нних!
3 Bolluk ve zenginlik eksilmez evinden, Sonsuza dek sürer doğruluğu.
Багатство й достаток у домі його, а правда його пробува́є навіки!
4 Karanlıkta ışık doğar dürüstler için, Lütfeden, sevecen, doğru insanlar için.
Світло схо́дить у те́мряві для справедливих, — Він ласка́вий, і милости́вий, і праведний!
5 Ne mutlu eli açık olan, ödünç veren, İşlerini adaletle yürüten insana!
Добрий муж милости́вий та позичає, уде́ржує справи свої справедливістю,
6 Asla sarsılmaz, Sonsuza dek anılır doğru insan.
і наві́ки він не захита́ється, — у вічній па́м'яті праведний бу́де!
7 Kötü haberden korkmaz, Yüreği sarsılmaz, RAB'be güvenir.
Не боїться він зві́стки лихої, його серце міцне́, наді́ю складає на Господа!
8 Gözü pektir, korku nedir bilmez, Sonunda düşmanlarının yenilgisini görür.
Умі́цнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворога́ми своїми!
9 Armağanlar dağıttı, yoksullara verdi; Doğruluğu sonsuza dek kalıcıdır, Gücü ve saygınlığı artar.
Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!
10 Kötü kişi bunu görünce kudurur, Dişlerini gıcırdatır, kendi kendini yer, bitirir. Kötülerin dileği boşa çıkar.
Це бачить безбожний та гні́вається, скрего́че зубами своїми та та́не. Бажа́ння безбожних загине!