Mezmurlar 109
1 Müzik şefi için - Davut'un mezmuru Ey övgüler sunduğum Tanrı, Sessiz kalma!
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Çünkü kötüler, yalancılar Bana karşı ağzını açtı, Karalıyorlar beni.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Nefret dolu sözlerle beni kuşatıp Yok yere bana savaş açtılar.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 Sevgime karşılık bana düşman oldular, Bense dua etmekteyim.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 İyiliğime kötülük, Sevgime nefretle karşılık verdiler.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Kötü bir adam koy düşmanın başına, Sağında onu suçlayan biri dursun!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Yargılanınca suçlu çıksın, Duası bile günah sayılsın!
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Ömrü kısa olsun, Görevini bir başkası üstlensin!
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Çocukları öksüz, Karısı dul kalsın!
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Çocukları avare gezip dilensin, Yıkık evlerinden uzakta yiyecek arasın!
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Bütün malları tefecinin ağına düşsün, Emeğini yabancılar yağmalasın!
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Kimse ona sevgi göstermesin, Öksüzlerine acıyan olmasın!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Soyu kurusun, Bir kuşak sonra adı silinsin!
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Atalarının suçları RAB'bin önünde anılsın, Annesinin günahı silinmesin!
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Günahları hep RAB'bin önünde dursun, RAB anılarını yok etsin yeryüzünden!
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Çünkü düşmanım sevgi göstermeyi düşünmedi, Ölesiye baskı yaptı mazluma, yoksula, Yüreği kırık insana.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Sevdiği lanet başına gelsin! Madem kutsamaktan hoşlanmıyor, Uzak olsun ondan kutsamak!
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Laneti bir giysi gibi giydi, Su gibi içine, yağ gibi kemiklerine işlesin lanet!
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Bir giysi gibi onu örtünsün, Bir kuşak gibi hep onu sarsın!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Düşmanlarıma, beni kötüleyenlere, RAB böyle karşılık versin!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Ama sen, ey Egemen RAB, Adın uğruna bana ilgi göster; Kurtar beni, iyiliğin, sevgin uğruna!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Çünkü düşkün ve yoksulum, Yüreğim yaralı içimde.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Batan güneş gibi geçip gidiyorum, Çekirge gibi silkilip atılıyorum.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Dizlerim titriyor oruç tutmaktan; Bir deri bir kemiğe döndüm.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Düşmanlarıma yüzkarası oldum; Beni görünce kafalarını sallıyorlar!
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Yardım et bana, ya RAB Tanrım; Kurtar beni sevgin uğruna!
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Bilsinler bu işte senin elin olduğunu, Bunu senin yaptığını, ya RAB!
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Varsın lanet etsin onlar, sen kutsa beni, Bana saldıranlar utanacak, Ben kulunsa sevineceğim.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Rezilliğe bürünsün beni suçlayanlar, Kaftan giyer gibi utançlarıyla örtünsünler!
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 RAB'be çok şükredeceğim, Kalabalığın arasında O'na övgüler dizeceğim;
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Çünkü O yoksulun sağında durur, Onu yargılayanlardan kurtarmak için.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
